Читати книгу - "Щоденник Майдану та війни"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Це відразу змусило згадати біблійну легенду про неопалиму купину. Так, не все згоряє в полум’ї нинішнього україно-російського конфлікту! Але на цьому все одно чудеса в Слов’янську не закінчуються. Сепаратисти, які не бажають розмовляти з українськими журналістами, розповіли російським тележурналістам про трьох убитих зі свого боку і про «до семи вбитих» із боку супротивника. Щоправда, сказали «беззбройні громадяни», своїх убитих і поранених численні «націоналісти-бандерівці» відвезли з собою на двох машинах, які залишились у них. При обстеженні місця гаданого бою слідів крові взагалі виявлено не було, а єдиним відомим убитим виявився житель сусіднього села, який повертався на своїй машині повз блокпост додому і, схоже, його було вбито до гаданого бою самими «захисниками блокпоста». Принаймні жителі ближнього села впевнені, що їхнього сусіда вбили для «картинки», яку потім показали по російському телебаченню. Про решту вбитих «захисників блокпоста» — ні слова, що наштовхує на думку про те, що коли там і були вбиті люди під час цієї провокації, то виявилися вони скоріше за все російськими громадянами, а не місцевими жителями. Адже місцевих жителів легко розпізнати, та й родичі вже забрали б їхні тіла та зайнялися б підготовкою до похорону. А похорон — дія публічна, його від громадськості не сховаєш.
Так, чудеса за часів великих релігійних свят трапляються. Одне чудо обіцяла Україні й Росія: відразу кілька російських політиків, а також самопроголошений прем’єр-міністр Криму Аксьонов заявили, що великодньої ночі на території Донбасу з’явиться колишній Президент України — втікач Віктор Янукович. Україна «напружилася». Журналісти почали фантазувати з приводу його маршруту: мовляв, як, де і яким чином він опуститься на українську землю. Більшість дійшли висновку, що його таємно і вночі російські військові доставлять на український берег Азовського моря і там передадуть у руки його прихильників із Донбасу, які привезуть його просто до Святогірського монастиря поблизу Слов’янська, і звідти з іконою в руках він поведе за собою своїх прихильників у атаку на Київ. Одначе цього дива не сталось, і вже в понеділок згаданий лідер Криму Аксьонов, затверджений Володимиром Путіним як російський чиновник високого рангу, повідомив у «Твіттері», що Янукович злякався, але він обов’язково з’явиться в Донбасі 11 травня.
Ця обіцянка з конкретною датою наступної «висадки» Віктора Януковича на українську землю дозволяє побачити плани Росії щодо найближчого майбутнього України більш ясно. 9 Травня в Росії і в Україні святкуватимуть черговий День Перемоги над фашистською Німеччиною. Зазвичай цей день використовується російськими та проросійськими силами, зокрема й комуністами, для провокацій. Комуністи виходять на демонстрації з радянською символікою, з червоними прапорами, чим одразу привертають увагу і українських націоналістів, і просто супротивників комунізму та радянського минулого. Радянське минуле досі глибоко сидить у думках і серцях багатьох жителів Донбасу, і з огляду на нинішню економічну ситуацію можна легко уявити собі, що демонстрації, присвячені Дню Перемоги, будуть масовими і можуть легко, за допомогою своїх і російських «режисерів», перетворитися на масові заворушення, на нові захоплення адміністративних будівель, на атаки на військові частини та відділення міліції і Служби безпеки. І тоді в найрішучіший момент мусить з’явитися «рятівник Донбасу» Віктор Янукович.
Ясно, що сам Янукович ніякого бажання повертатися в Україну не має, а значить це, що всі операції з його можливою участю плануються російськими спецслужбами. Спецслужби поспішають розіграти «карту Януковича» перед президентськими виборами в Україні. Після них від живого Януковича Росії ніякої користі вже не буде.
У самому Слов’янську, повністю контрольованому сепаратистами, відбулися погроми будинків, які належать циганам. Представники сепаратистів заявили, що проведені погроми були цілком «законні», оскільки під час погромів одночасно проходили обшуки циган, підозрюваних у торгівлі наркотиками. Також цілком «законними» представники сепаратистів вважають захоплення в заручники двох українських журналістів і утримування під охороною в невідомому місці колишнього мера Слов’янська Нелі Штепи, що спочатку підтримала сепаратистів, але потім виступила проти них, заявивши, що сепаратистами насправді керують російські офіцери спецслужб.
Телевежу в Слов’янську теж захоплено сепаратистами. Всі українські канали відключено, зате включено всі російські та розпочав мовлення новий «слов’янський телеканал», який у першу чергу повідомив, що владу в Києві захоплено євреями.
У сусідньому Луганську сепаратисти, які захопили будівлю Служби безпеки України, вже говорять не про «Донецьку Народну Республіку», в яку мусила б увійти й Луганська область, а про окрему «Луганську республіку». Мабуть, їхні надії на військову допомогу Росії зменшуються.
22 квітня. ВівторокУранці підвозив хлопців до школи. По дорозі Тео запитав: «Тату, а хто був кращий: Сталін чи Ленін?» Я відповів: «Ленін. Тому, що він помер раніше!» Хлопчаки кивнули, відповідь їх задовольнила.
У Росії нарешті показали з двох боків медаль «За повернення Криму», якою нагороджуватимуть анонімних «героїв російської армії», що брали участь у окупації півострова. Путін так і сказав: «Прізвищ їхніх ви не дізнаєтеся, але нагороди вони отримають!» Найцікавіше, що на медалі вибито дати операції з анексії Криму — «20.02.2014—18.03.2014». Тобто операцію з захоплення Криму Росія почала, ще коли Янукович був у Києві і навіть не збирався тікати і коли ще не було розстрілу учасників протесту на Майдані. Ось так таємне стає явним.
У річці Сіверський Донець біля Донецька знайшли два трупи зі слідами тортур. Один із убитих виявився депутатом районної ради містечка Горлівки, який не давав сепаратистам знімати український прапор із будівлі мерії. Вчора ж із захопленого сепаратистами Слов’янська стріляли з автоматів по українському транспортному літаку, що пролітав низько над містом. Влада, як і раніше, говорить про продовження антитерористичної операції, але ніяких дій проти сепаратистів і російських військових не ведеться.
Із видавцем Миколою Кравченком сьогодні їздили на один день на його машині до Черкас. Перед Переяславом-Хмельницьким міліція закрила об’їзну
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник Майдану та війни», після закриття браузера.