Читати книгу - "Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях"

обличчя в сумочку й розревлася.

Я почувалася співучасницею його приниження. Мені було соромно, бо багато разів я проходила повз і навіть не дивилася йому в обличчя. Я почувалася паскудно.

Утім, охоплена соромом, я зрозуміла те, що мала зрозуміти. Іноді ми опираємось і не віддаємо, бо зустріч зі злиденністю та стражданнями інших викликає біль. Іноді легше відмежуватися від чужого болю, ніж наблизитися до нього.

Щедрість вимагає, щоб ви перетиналися з людьми за обставин, у яких вони наразі перебувають. Для цього, як і для будь-якої форми близькості, необхідна певна мужність. І якщо ми припинимо обминати біль, нас потягне до нього з природної цікавості. А коли ми наближаємося до болю, ми відкриваємо для себе багатство співчуття.

Віддавайте, що можете

Займатися духовною практикою — це знову і знову повертатися до м’якості.

Стефані Даурік[116], «Seeking the Sacred» («У пошуках святості»)

Навіть кволі усмішки здатні розтопити серця

Гарвілл Гендрікс — один із найвідоміших у світі психотерапевтів у сфері кохання. Підхід, який він описав у своїй книжці «Getting the Love You Want» («Як здобути бажане кохання»), може відкрити великі можливості у стосунках. Зокрема, він пере­конаний, що кожен із партнерів повинен точно й чітко сформулювати, чого чекає від іншого. Зрозуміло, що врешті-решт ми самі відповідаємо за власне щастя, і робити наше життя цілісним партнер зовсім не зобов’язаний. Тож Гендрікс вважає, що одним із виявів любові є намагання відповідати потребам людини, з якою живеш. Це основа основ. Це кохання. Та це може викликати у вас і неабияке роз­дратування.

Аби задовольнити вимоги, які дозволять вашому партнерові почуватися коханим, автор радить прикидатися, якщо потрібно; удавати, що вам це подобається; просто віддавати. А потім приготуватися до того, що ваше роздратоване маленьке серце повністю розтане. Скажімо, ваш партнер просить вас відриватися від комп’ютера та підходити до дверей, аби привітатися, коли він повертається додому: «Люба, я по-справжньому відчуватиму, що я тобі небайдужий». Таке прохання вас злить. Звісно, нічого складного. Та ви зайняті. І це вас просто нервує. Безперечно, він вам небайдужий.

Яка різниця, кинетеся ви до дверей одразу чи неквапливо вийдете, коли звільнитесь, у доброму гуморі?

Але ви змушуєте себе дати йому те, про що він просить. Ви чуєте, як у замковій щілині повертається ключ, зціплюєте зуби та підводитесь із крісла. Ви тяжко зітхаєте, потім на вашому обличчі з’являється найпривітніша усмішка, і ви віддаєте те, чого від вас чекають. І ось уже ваш коханий тримає покупки в одній руці, а другою обнімає вас. У цей момент йому здається, ніби він єдиний у світі. Маленький вияв любові відбувся. І ви пом’якшали. А згодом вам, можливо, спаде на думку, хай навіть підсвідомо, що «віддавати в такий спосіб не так уже й погано». А завтра чи за тиждень ви вже швидше підійдете до дверей. І перш ніж вони відчиняться, ви почнете усміхатися. Цього разу щиро.

ЩЕДРІ ЛЮДИ МАЮТЬ БІЛЬШЕ ЧОГО ВІДДАВАТИ.

Що стається, коли ви віддаєте

Тому ми й тут —

щоб залишити слід у Всесвіті.

Г’ю Мак-Леод, «Evil Plans» («Зловмисні плани»)

Той, хто віддає, отримує.

Рассел Сіммонс[117], «Super Rich» («Супербагатий»)

Уміння віддавати — це протиотрута від порожнечі. Це сенс життя, який ми шукаємо. Це ліки від душевних ран. Це спалах просвітлення. Щедрість — це рушійна сила духовної еволюції: ми віддаємо — ми розвиваємося.

Будьте тим, хто дає.

Ви здивуєте себе своєю здатністю відчувати блаженство.

Ви знайдете нових друзів. Ви частіше всміхатиметесь.

Ви кинете виклик часу та зцілите рани минулого.

Ви почуватиметеся багатшими, здоровішими, яскравішими.

Ви почуватиметеся вразливими та могутніми. Ніжними та незламними.

Коли ви віддаєте, ви переходите ту священну межу, де любов — то більше не поняття, а прояв вашої душі. Там ви. Живі.

Це прекрасно.

філософіїу дії

Зустріч 16. Просто почніть. Зараз

Благословенне те, що зараз.

А решту просто

Пам’ятають.

Джим Моррісон, «Wilderness» («Пустеля»)

Готуйсь, цільсь, вогонь? Вогонь! Вогонь! Вогонь!

Пітер Сенґе[118], «The Fifth Discipline» («П’ята дисципліна»)

Кредо, що робить бажане реальним

1. «Я це з’ясую» — ваша найліпша мантра. Отже, викресліть із свого лексикону вбивчу фразу «Я просто не знаю, що робити».

2. Якщо ви ніколи не робили цього раніше, пам’ятайте, що вас привели сюди всі ваші попередні дії, все, що сталося з вами протягом цілого життя, вся історія людства. На вашому боці неабияка життєва сила.

3. Якщо ви робили це раніше, робіть це ніби вперше. Розум початківця завжди неупереджений, а неупереджений розум здатний до новаторства.

4. Із повагою поставтеся до того факту, що сумніви — частина творчого процесу. Щойно вони з’являються, аналізуйте їх. Будьте вдячними, що вони тримають вас насторожі.

5. Запитайте себе, від чого ви готові відмовитись, аби дістатися бажаної мети. Ви не можете мати чи робити все одразу. Але ви завжди можете мати та робити щось надзвичайне.

6. Прагніть пристрасті, а не гармонії. Гармонія — це міф. Пристрасть знайде правильне співвідношення між різними сферами вашого життя, які разом утворять єдине ціле.

7. Розкажіть людям, чим ви займаєтеся. Коли ви повідомляєте про свої наміри, ділитеся своїми планами, вас краще розуміють і вам допомагають.

8. Не дозволяйте прагненню досконалості перетворитися на зволікання. Кожен написаний роман міг би бути кращим. Кожна технологія, кожен шедевр, кожен день — усе могло би бути кращим. Тож просто починайте діяти та вчіться.

9. Усе — прогрес. Будь-який астрофізик вам скаже, що всесвіт постійно розширюється. Включно з вами.

10. Виконуйте те, що плануєте виконати. Це простий і найефективніший спосіб досягнути успіху.

11. Тримайтеся наміченої мети. Робіть трохи більше того, чим ви дійсно хочете займатися щодня, і трохи менше того, чим ви займатися не бажаєте, доки ваша реальність не стане втіленням вашого ідеалу.

Твій шлях починається з іншого боку.

Стань небом.

Візьми сокиру і зруйнуй тюремну стіну.

Утечи.

Вийди так, ніби раптом уперше побачив барви.

Зроби це зараз.

Румі[119]

Злочинна змова «Я не знаю»

Ви вирушаєте в дорогу за своїм ідеальним життям. Це гора скарбів, що височіє перед вами. Ваша мета недалеко, але на шляху до неї — безліч перешкод. Між вами — проблеми та певні обов’язки. Ви повинні впорядкувати безладний набір програм, які проникли у ваш мозок: ваше серце стискається від прагнення досягти успіху, вам потрібні гроші до першого числа, ви волієте відмовитися від фаст-фуду, а ваші мрії про щастя викликають у вас заздрість до інших.

Новий контракт, стосунки, що руйнуються, фінансування, необхідність відточувати навички, зв’язки на вищому рівні, трясовина сумнівів, розкішна tabula rasa. Широкий простір для безумного блаженства. Там усе. Вам ледве стає сил, аби все це витримувати.

І тут закрадається думка: «Я не знаю, з чого почати».

Або ж починає свою нищівну дію інша: «Я просто не знаю, що робити».

Якщо ви заявляєте, що не знаєте, тоді ви й не будете… знати. Ви хилитиметеся назад, ніби заколисані тим «а-а, а-а, а-а». Не буде нагальної