Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

46 Крістіан

Сьогодні я планував відвідати своїх рідних, але після того, що сталося минулого вечора з Амандою, вирішив перенести свій візит додому на наступні вихідні.

Я не хотів залишати дівчину саму в той час, як в нашій академії коїться щось дивне та небезпечне.

Вчора пізно ввечері до нас в кімнату дуже невчасно припхався Алекс. Він повернувся в гуртожиток і дізнавшись останні новини, прибіг з'ясовувати всі подробиці.

Своїм візитом він перервав нашу з Амандою розмову. Добре ще, що Алекс  раніше на кілька хвилин не прийшов і я встиг отримати від дівчини згоду на те, щоб погуляти разом на наступних вихідних.

За сніданком в їдальні було шумно. Всі обговорювали новину про те, що хтось напав на Діла та Аманду на території військової академії, куди досить важко потрапити стороннім.

Особисто я був впевнений у тому, що це зробив хтось із тих, що перебувають в академії.

Навіть зараз, сидячи в їдальні , я відчував слабкий фон тієї магії, з якою зіштовхнувся вчора.

Я не міг розповісти про це комусь, бо довелося б розповідати про свої здібності відчувати чужу магію, а ця таємниця належить не лише моїй сім'ї, а й нашому королю, що походить із роду Дрейків.

Доведеться самому якось з усім цим розібратись...

- Крістіане, потренуєшся сьогодні разом зі мною? Я хочу продумати якусь стратегію, щоб мати змогу протистояти тій клятій тіні, - Поцікавилась Аманда, уважно дивлячись на мене.

- Так, звісно. Я потренуюсь з тобою, Коротуне, - відповів я, посміхнувшись.

Після сніданку ми з Амандою провели до воріт академіїї Алекса і Тіма. Хлопці мали поїхати до себе додому і дорогою відвезти моїм рідним листа від мене.

Попрощавшись з друзями до вечора, ми з Амандою пішли у зал для тренувань.

Подумавши над стратегією, як Аманді протистояти тій дивній тіні, ми вирішили, що в цьому випадку їй буде краще атакувати противника сирою магією, не використовуючи магічні техніки.

Це було важко, але дівчина була на стільки талановита, що змогла майже відразу відтворити нашу ідею.

Щоб потренуватись битись у такому стилі, ми з нею влаштували спаринг.

Я боявся зашкодити дівчині, тому атакував її дуже обережно і навіть не в половину своєї сили.

Аманда швидко це помітила і розсердилась на мене.

- Крістіане, припини негайно жаліти мене! Ти маєш допомогти мені тренуватись, а не вдавати, що спарингуєшся зі мною, боячись завдати мені найменшого болю.

- Вибач... Я буду серйознішим... - Пообіцяв я.

Дуже швидко все це перетворилось на наше спільне тренуваня. Мені вперше довелось зіштовхнутись з таким швидким і підступним бійцем, як Аманда.

Дівчина абсолютно мене не шкодувала і тільки і дивилась, щоб влучити в якусь із особливо болючих точок.

В якийсь момент я відчув в залі для тренувань присутність магії, що належала вчорашній тіні.

Я поглянув у тому напрямку і побачив кадетів із старших курсів, що теж прийшли потренуватись.

Щойно я збирався зрозуміти кому саме з них належить ця магія, як зловив від Аманди  такий удар у щелепу, що на мить аж зірочки побачив.

Зацікавившись старшокурниками, я втратив пильність і геть забув про те, що дівчина використовує під час нашого бою свою сиру магію.

- Будеш знати, як гав ловити, Дрейку,- промовила вона, сміючись.  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍