Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Гаррі Поттер і келих вогню

Читати книгу - "Гаррі Поттер і келих вогню"

179
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 161
Перейти на сторінку:
звучала гордість, яку Гаррі досі в нього не помічав. - Він подумав, що ця книжка мені сподобається.

Це був вельми тактовний спосіб підбадьорити Невіла - натякнути йому на слова професорки Спраут, адже Невіла хвалили доволі рідко. Так міг би вчинити хіба що професор Люпин.

Гаррі й Рон взяли підручники «Розтуманення майбутнього», повернулися у вітальню, знайшли там вільний стіл і почали працювати над пророцтвами на наступний місяць. Минула година, а вони мало чого досягли, хоч стіл був уже захаращений клаптями пергаменту з цифрами та символами, а Гарріна голова залилася туманом, що мовби проник у неї з каміна професорки Трелоні.

- Не маю зеленого поняття, що це все має означати, - пробурмотів він, дивлячись на довжелезні колонки розрахунків.

- Знаєш, що, - запропонував Рон, чиє волосся стирчало навсібіч - так часто він розгублено чухав собі потилицю, - мені здається, треба вдатися до запасного варіанту.

- Тобто... наплести сім мішків гречаної вовни?

- Ага, - підтвердив Рон, змахнув зі стола списані аркуші, вмочив перо в чорнильницю і знову почав писати.

- У понеділок, - переповідав він те, що пише, - я маю підхопити кашель через несприятливе поєднання Марса та Юпітера. - Він глянув на Гаррі. - Ти ж її знаєш - що більше буде нещасть, то скоріше вона проковтне.

- Точно, - погодився Гаррі, а тоді зіжмакав аркуш з попередніми спробами і понад головами невгамовних першокласників жбурнув його в камін. - Так... у понеділок мені будуть загрожувати... е-е... опіки.

- Саме так, - похмуро пожартував Рон, - бо в понеділок ми знову працюємо зі скрутами. А у вівторок я... гм...

- Загубиш щось цінне, - підказав Гаррі, гортаючи «Розтуманення майбутнього» в пошуках ідей.

- Чудово! - зрадів Рон, записуючи підказку. - Через... гм... вплив Меркурія. А чого б тобі не отримати від друга підступний удар у спину?

- Так... круто... - записав Гаррі, - бо... Венера буде в дванадцятому секторі.

- А в середу мене, здається, добряче відлупцюють.

- Ой, це ж я збирався устрягти в бійку. Добре, нехай я програю парі.

- Так, бо ти закладешся, що переможу в тій бійці я...

Вони вигадували нові пророцтва, дедалі трагічніші, цілу годину, а вітальня тим часом порожніла, бо всі потроху розходилися по спальнях. До них підійшов Криволапик, нечутно стрибнув на вільний стілець і докірливо глянув на Гаррі. Точнісінько так би подивилася Герміона, якби довідалася про їхнє безвідповідальне ставлення до домашніх завдань.

Роззираючись по кімнаті й намагаючись придумати ще якесь досі не згадане нещастя, Гаррі побачив Фреда й Джорджа, що сиділи під протилежною стіною, схиливши докупи голови й записуючи щось на аркуші пергаменту. Було дуже незвично бачити, як Фред і Джордж мовчки працюють над чимось у куточку. Зазвичай вони любили гамір і завжди намагалися бути в центрі уваги. Вони, здається, приховували від інших якусь таємницю, і Гаррі відразу пригадав, як вони колись у «Барлозі» щось удвох писали. Він навіть було подумав, що то черговий бланк замовлень на «Відьмацькі витівки Візлів», але ж ні - бо тоді вони обов'язково поділилися б цим задумом з Лі Джорданом. Може, це якось стосується Тричаклунського турніру?

Поки Гаррі спостерігав за ними, Джордж похитав головою, закреслив щось і дуже тихенько сказав Фредові, хоч його слова в майже порожній вітальні все одно було чути: - Ні... бо скидається, ніби ми його звинувачуємо. Треба обережніше...

Тут Джордж озирнувся й побачив, що Гаррі на них дивиться. Гаррі всміхнувся і знову взявся до пророцтв - він не хотів, щоб Джордж подумав, ніби він їх підслуховує. Невдовзі близнюки скрутили свій пергамент, попрощалися й пішли спати.

Хвилин за десять після того, як пішли Фред із Джорджем, відкрився отвір у портреті, й до вітальні залізла Герміона. Вона тримала в одній руці сувій пергаменту, а в другій - ящик, у якому щось торохтіло. Криволапик вигнув спину і завуркотів.

- Привіт, - сказала вона, - я щойно закінчила.

- Я теж! - переможно кинув перо Рон.

Герміона поклала речі на вільне крісло, а сама сіла біля Рона й підсунула до себе його пророцтва. - Бачу, в тебе буде не дуже добрий місяць, - глузливо мовила вона, а Криволапик згорнувся в неї на колінах.

- Принаймні я про це попереджений, - позіхнув Рон.

- Ти, здається, двічі втопишся, - зауважила Герміона.

- Справді? - зазирнув у власні пророцтва Рон. - Зараз поміняю - я не втоплюся, бо мене розчавить дикий гіпогриф.

- А ти не думаєш, що все це шито білими нитками й видно, що ти все вигадав? - спитала Герміона.

- Та як ти смієш! - удавано розсердився Рон. - Та ми тут вколювали, як ельфи-домовики!

Герміона підняла брови.

- Це просто такий вислів, - поспіхом додав Рон. Гаррі теж відклав перо, щойно напророчивши собі смерть через відрубування голови.

- А що у тебе в ящику? - спитав він.

- Дивно, що вас це цікавить, - сказала Герміона, криво глянувши на Рона. Вона підняла накривку й показала їм, що там було.

Всередині лежало з п'ятдесят різнокольорових значків з однаковими написами на них: ССЕЧА.

- Сеча? - здивувався Гаррі, розглядаючи один зі значків. - Що це таке?

- Та не сеча, - нетерпляче пояснила Герміона, - а С.С.Е.Ч.А. Тобто Спілка Сприяння Ельфам-Чорноробам Англії.

- Ніколи про таку не чув, - знизав плечима Рон.

- Авжеж не чув, - жваво відказала Герміона, - бо я її щойно створила.

- Так? - здивувався Рон. - І скільки в ній членів?

- Ну... якщо ви вступите... то буде троє, - відповіла Герміона.

- І ти думаєш, що ми будемо швендяти зі значками, на яких написано «сеча»? - запитав Рон.

- ССЕЧА! - обурилася Герміона. - Я хотіла дописати «Годі знущатися над нашими побратимами-чарівниками, борімося за зміну їхнього правового статусу», але це не вмістилося на значку. Тож це буде назва нашого маніфесту.

Вона показала їм сувій пергаменту.

- Я ретельно дослідила все в бібліотеці. Ельфи вже багато століть перебувають у рабстві. Аж не віриться, що досі ніхто не звертав на це уваги.

- Герміоно, послухай, нарешті! - голосно крикнув Рон. - Їм... Це... Подобається... Їм подобається бути в рабстві!

- Наша програма-мінімум, - ще голосніше крикнула Герміона, вдаючи, що нічого не почула, - полягає в забезпеченні ельфам-домовикам справедливої платні й задовільних умов праці. Програма-максимум передбачає внесення змін у закон про заборону використання чарівної палички та спробу залучити когось із ельфів до роботи у відділі контролю за магічними істотами, адже вони там зовсім не представлені.

- А як нам це зробити?

1 ... 47 48 49 ... 161
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гаррі Поттер і келих вогню», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гаррі Поттер і келих вогню"