Читати книгу - "Мій супер сусід, Аріна Вільде"

- Це ти вибач, мені варто дивитися під ноги, а не на всі боки. - Намагаюся знайти очима Ліну, але її й слід пропав.

- Я Сашко. Чи дозволиш пригостити тебе чимось? Якщо ти тут одна, звичайно.

- Я... - замовкаю і оглядаюсь назад, щоб ще раз поглянути на Влада і переконатися, що це мені не сниться. - А може, краще потанцюємо? Я, до речі, Кіра, - усміхаюся, намагаючись заспокоїти серце, що колотиться наче скажене, бо саме в цей момент десь там, позаду мене, Влад цілується з іншого.