Читати книгу - "Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні"

За шкалою магічної сили та захисту я стояв перед самим королем. До мене були вбиті мій батько, герцог Арвегстон та чернець Емайн. Були вбиті всі найсильніші маги, єдині нащадки древніх родів. І все для того, що скинути короля. Вбити Його Величність та його сім’ю. Усі намагалися вистежити вбивць, членів клану, але вони завжди діяли непомітно, вміло та хитро. Але у всіх попередніх випадках головною метою ставилося знайти ліки та врятувати життя верховних магів. Щодо мене... тактика змінилася, тому що клан став надто близьким до короля. Я мав просто протриматися стільки, скільки міг, щоб підпустити до себе якнайбільше «бажаючих». Віддати всі свої сили на боротьбу з паразитом, але залишатися жити стільки, скільки б я зміг. Я був не проти...

Після смерті мого Джерела моє життя і так перетворилося на пекло. Моє життя розкололося на «до» та «після». І ніхто, і ніщо не змогло заповнити порожнечу всередині мене.

Я заплющив очі і зітхнув. Так хотілося нарешті відчути себе вільним від болю... Але тільки я заплющував очі, як з'являлася вона.

Дарія... Хитра, підла лисиця. Як мені прогнати її зі своїх думок та снів?

Дарія... я не ненавиджу таких жінок, як вона. Я не повинен взагалі жадати її. Вона лише служниця, лише реса. Але як божевільний я щоночі хочу її...