Читати книгу - "ВІртуозна Гра, Оскар Бласт"

- Що з Ембері? – спитав Платон, не слухаючи його бурмотіння.

- Що-що? Зникла, я вже казав! – гном сів поряд з Платоном-магом, бо той прилаштувався біля порталу, почав перевіряти вміст ігрової торби. – І на зв’язок не виходить.

- Коли ви востаннє бачилися? – Платон зав’язав торбу і почав набирати номер дівчини, пробуючи додзвонитися їй з вірту.

- Позавчора увечері. Вона грала в якісь свої дизайнерські й інтер’єрні штучки. Я заглянув до неї, вона була, як завжди, вся у хмарах. І пішов. Але обіцяла сьогодні бути! Адже маємо сьогодні пройти централа!

Так, сильного боса, який свідчив, що екватор гри пройдено, треба було перемагати групою, бо сам замучишся махати мечем. А так – Ембері напарників хілила й посилювала, бо була цілителем, Платон задіював магію, а Фокс лупив своєю сокирою. Їхня група була майже непереможною. Саме сьогодні вони мали дійти до центрального боса. А тут така халепа...

- Її батьки зверталися в поліцію? – спитав Платон, слухаючи виклики, які поширювалися віртом, але з того боку ніхто не відповідав.

- Так, поки що жодного результату, - гном похнюпився. – Що ж робити?

- Ти про що? – спитав Платон

- Як же ми гру пройдемо, якщо Ембері немає?

- Ти здурів, Гриценку? – визвірився Платон. – Дівчина зникла, пропала, а ти про якусь дурну гру думаєш! Треба терміново виходити з вірту і шукати її! Ходімо! Знайдемо, тоді й продовжимо далі!

Платон потягнувся до опції виходу з гри і вірту. Але помітив, що друг не поспішає за ним.

- Ми стільки пройшли! Ми в шортлісті на четвертому місці! – зарепетував раптом Фокс-гном. - Платоне, візьмемо іншого цілителя і закінчимо гру! Ембері знайдеться! Без неї пройдемо! Ми ж непереможна команда!

Платона тіпонуло. Він розізлився не на жарт.

- Тобі якась гра важливіша за нашу подругу?! Можливо, її життя в небезпеці! А ти..! – хлопцеві не вистачало слів, щоб висловити своє обурення від слів друга. – Я пішов!

- Ну й скатертиною тобі дорога! – кричав услід Фокс. – Я знайду іншу команду і буду все одно в першій трійці! А твоя Ембері загуляла, мабуть, з якимось коханцем! Це ти ходиш, слину пускаєш і боїшся їй зізнатися про своє кохання, а вона, певно, давно вже має чоловіка! А то й двох на одну ніч! Чи в реалі, чи у вірті! Це ти в нас чистячок! Теж мені, знайшовся детектив! Та я...

Платон не слухав далі, натиснув опцію виходу і вивалився в реал.