Читати книгу - "Справа орхідеї, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Саєн не пам’ятав. Там було надто багато імен. Так редактор наказав. Для реалістичності й аргументованості.
– Ви – член сім’ї? – припустив Саєн із побоюванням.
– Якої? З тих, – кивок назад, – нікого не лишилося. Ці, – кивок на граніт, – надто хороші для такого, як я. Ти ж цитував мене, виродку. Ти ж наводив нібито мої слова, але не знаєш мене в обличчя?!
«Суддя? Ні. Суддя був старий і родовитий. Обвинувач? Ні. Невисокий злий тип зі збіднілої знаті. Хтось зі свідків? Імовірно. Я не намагався їх запам’ятати. Я знав їх тільки на папері», – Саєн витер запорошені вітром очі й витріщився на могилу. Він не мав ідей.
– Я поліцейський інспектор. Я вів ту справу! Вона коштувала мені сім’ї, кар’єри та майбутнього. Так начальник сказав, а насправді вона мене знищила, і зараз я втягну тебе в те саме багно, з якого ніколи не вибратися. Готовий? Давай до машини.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Справа орхідеї, Олена Гриб», після закриття браузера.
