Читати книгу - "Талісман обраної, Ася Чирокбей"

Від страхіття я прокинулася. Серце калатало, і мені знадобився час, щоб прийти до тями. Хоча уві сні я була стороннім спостерігачем, відчуття було неймовірно тяжким. Піднявшись, я вмилася холодною водою в надії змити враження від сну і, привівши себе до ладу, вирушила шукати Білосніжку. Вона не змусила себе довго чекати, сіла на плече і заявила:

— Вир-р-рішуй, кр-р-расуня! Час вибир-р-рати!

З приводу того, про що йдеться, питань у мене не було. Зітхнувши, я повернулася до своєї кімнати, взяла в руки скриньку. Всередині вона була вкрита м'якою тканиною, на якій лежав невеликий предмет. Вважаючи, що це намисто, я помилялася. Кірт був більше схожий на чотки. Кам'яні намистини, розділені квадратними шматочками дерева, сходилися до такої самої намистини, тільки більшого розміру. Усі намистини темно-сірі, а всередині найбільшої світиться точка білого світла. Як я не повертала і не нахиляла скриньку, ця точка залишалася на одному місці, а намистина оберталася навколо неї.

Білосніжка поводилася спокійно, тож я обережно витягла предмет, більше схожий на талісман, ніж на зброю. Прикинувши, що зможу носити його на поясі, поклала кірт на місце і зачинила скриньку. Поки що.

Придивившись до малюнку, я помітила, що він змінився, і побачене змусило відчути неприємний холодок. Тепер на шию тварюки, що стояла за жінкою, був одягнений повідець, і кінець цього повідця жінка тримала в руці.