Читати книгу - "Beautiful moon, ДіанаЛ"

25
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 4 5 6 ... 53
Перейти на сторінку:

— Або що? — спалахнула Емілія.

— Або це просто гра для нього, — підсумувала Софія й пішла, залишивши її саму з гірким присмаком на душі.

— Все добре? — раптом почула вона знайомий голос. Тао повернувся, тримаючи в руках два пластикові стаканчики з яблучним сидром.

— Так, — вона примусово усміхнулася, але Тао помітив, що щось не так.

— Ти впевнена? Хтось щось сказав тобі?

— Ні, справді, все гаразд. — Вона відвела погляд, намагаючись придушити тривожні думки, що роздирали її зсередини.

Бал повільно добігав кінця. Після останнього танцю всі почали розходитися. Тао запропонував провести її додому, і вона погодилася.

Вони йшли вузенькими вуличками, освітленими лише поодинокими ліхтарями та сріблястим світлом місяця. Тиша між ними була такою ніжною та спокійною, що навіть не хотілося її порушувати.

— Місяць сьогодні красивий, правда? — раптом сказав Тао, зупиняючись і підводячи голову вгору.

Емілія теж глянула на небо. Місяць висів високо в небі, великий і яскравий, ніби перлина на чорному оксамиті ночі.

— Так… Дуже красивий, — прошепотіла вона, відчуваючи, як у грудях розливається тепло.

Вона опустила погляд і побачила, що Тао дивиться не на місяць, а на неї.

— Знаєш, — почав він тихо, — я ніколи не думав, що хтось зможе так увірватися в моє життя… і змінити все.

— Що ти маєш на увазі? — запитала вона, відчуваючи, як серце починає калатати десь у горлі.

— Я маю на увазі… тебе, — його голос тремтів, а в очах було щось таке, від чого в неї перехопило подих. — Ти… ти стала для мене важливою. Дуже важливою. І я… Я тебе кохаю, Еміліє.

Їй здалося, ніби весь світ завмер. Тільки вони двоє, місячне світло й його зізнання, яке ніжно розлилося теплом у її серці.

— Тао… — прошепотіла вона, відчуваючи, як очі наповнюються сльозами щастя. — Я теж тебе кохаю.

Він обережно взяв її за руку й м’яко провів пальцями по її щоці. Вона заплющила очі, і їхні губи знову зустрілися в ніжному, повільному поцілунку, який здавався початком чогось справді прекрасного.

Цієї ночі не було більше страхів, сумнівів чи чужих слів. Був лише він, вона й місяць, що сяяв над ними, освітлюючи шлях до нового початку.

1 ... 4 5 6 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Beautiful moon, ДіанаЛ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Beautiful moon, ДіанаЛ"