Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

–Навчити вас тримати в руках меч не буде складно. – повідомила Джуд, склавши руки за спиною.–Складніше буде декого із вас переконати пустити його в хід.

–Не кожен здатний вбити чи  поранити ворога, тож зараз у вас буде шанс обрати зброю, з якою вам буде можливо битись. –продовжив Джуно.–Хто не здатен використовувати зброю чи боїться її, відійдіть у бік, з вами ми посілкуємось окремо. Усі інші залишайтесь на місці.

Джим, Брін, Нора, Норес, Ельга, Пітер, Калерія та Ельгорт залишились на місці. Бруно, Г'ю, Селія, Ельварія, Ельс, Джилана, Есме та Найджел відійшли у бік. Найджел зрадів, що виявився не єдиним, хто справді боявся зброї. Джуд поставила тих, хто був готовий битися у пари, а потім підійшла із Джуно до іншої частини магів.

–Важливо розуміти, що дар кожного мага це не лише його місія, а й потенційна зброя, що здатна захистити його від ворога. – повідомив Джуно.

–Тому необхідно зрозуміти, в чому полягає ваша зброя.– підтримала чоловіка Джуд, вони з Джуно по черзі підходили до кожного мага і консультували його по оборонним чарам.

–Твоя сила може бути небезпечною, якщо ти викличеш скажімо в'юн, що буде обвивати шию ворога, поки не задушить його.– повідомила хлопцю Джуд.

 Найджел знервовано ковтнув слину. Його лякала така перспектива, він вважав себе пацифістом.

–Я не певний, що колись зможу когось задушити.–зізнався Найджел.

–Все вирішують обставини, хлопче. –похитав головою Джуно.–Якщо від цього залежитиме твоє життя, або хтось, кого ти мусиш захистити…Ти діятимеш інстинктивно. І не задумаєшся про це.

–Хіба можна вбити чи зробити боляче, не задумуючись?– не розумів Найджел.

–Не хвилюйся.–заспокоїла його Есме.–Я знаю, що ти ніколи не зможеш завдати комусь болю. Ти надто добрий для цього.

Найджел усміхнувся подрузі. Втім, Джуно був правий, якщо хтось захоче образити Есме чи Калерію? Він муситиме захищати тих, хто йому дорогий. Тож він мав навчитись. Хлопець уже півдня намагався закликати в'юна, однак нічого не працювало. Він засмучено перевів погляд на інших магів. Діти ґотлінського клану зі зброєю обходитися вміли, а тому влаштовували видовищні батли між собою. І нехай Ельга і Пітер завжди здобували перемогу над Калерією та Ельгортом, у дуелі один проти одного вони так і не могли знайти переможеного, не вистачало лише поп–корну, до якогось моменту Найджел сподівався, що в Есме в рюкзаку завалявся пакетик такого добра. Він вірив, що запаси провіанту Есме невичерпні, але коли вона дістала останню пачку печива, йому стало сумно. Після бою Ельги і Пітера, галявину вкривали вогнища і бурульки, що страхітливо звисали з гілок дерев. Всі маги із захопленням витріщалися дітей верховного клану, що вели бій. Ну, гаразд, Найджел трохи сумував.

–Ти чого? – спитала Есме.

–Чому в тебе немає поп–корну? – з образою заявив він.

–Ну, вибачте. –саркастично кинула вона. – Це рюкзак, а не скатертина–самобранка.

–У мене є насіння кукурудзи. – несміливо промовила Джилана. – А там горить вогнище Пітера.

– Ти – геній.– повідомив Найджел і дістав невелику чавунну чашу, яку Пітер тягав із собою, щоб заварювати чай. Вони кинули туди насіння і поставили чашу на рамочку з каміння та гілок, щоб приготувати поп–корн. Коли він почав тріскати, всі спостерігачі одразу ж почали тягнути свої руки, щоб чавкати і дивитись, як брат із сестрою руйнують те, що він відтворював ночами. Найджел думав, розрюмсається в момент, коли Ельга заморозила кедр і голими руками зламала стовбур на дві частини, кинувши в Пітера, який одразу ж його спалив. У цей момент, погладжування по спині від Калерії, напевно, були жестом підтримки, тож Найджел стримався. Посидівши ще годинку–другу, всі відправились спати, щоб вранці продовжити тренування. Другий день проводили уже Нора та Норес. На правду, їх уроків Найджел чекав найбільше. Йому дуже хотілось навчитись переміщенням у просторі.

– Для того, щоб вирушати між світами, потрібно досконало володіти майстерністю телепортації. – сказав Норес. – Це складно, тож не всі з вас її опанують одразу. Але за належної вправності хоча б один із вас зможе перенести групу людей.

Найджел відчував піднесення від можливості телепортуватись, тож слухав дуже уважно. Та ентузіазм хлопця випаровувався щохвилини, поки не перетворився на відчуття повної нікчемності. Друзі вже цілу годину уявляли собі туман, який охоплює їх. Найджел усе уявляв галявину за два фути від того місця, де стояв. І марно. За цілий безуспішний день, усі вибилися з сил. Це був безглуздий урок. Навіть Ельга зазнавала невдачі. Джим міг викликати туман, але тільки закашлювався в ньому і нічого не відбувалося. Туман Ельгорта був легшим, він був світло–сірого відтінку й охоплював тільки його руки. Він був ближче за всіх до пізнання майстерності. Але тим не менш, перенести себе, йому поки що не вдавалося. Остаточно виснажившись, з настанням сутінків, маги розбрелися по своїм місцям для відпочинку. У Найджела не було сил навіть повечеряти, тому він забувся неспокійним сном.

На ранок урок провести вирішили Ельварія та Ельс. Найджел відмітив, що вони були дуже милими старенькими людьми, які розповідали цікаві історії. Навіть викладали вони спокійно із посмішкою.

–Ви не можете засвоїти дар зцілення, однак можете використовувати свою силу, адаптуючи таким чином, щоб зцілити не смертельні поранення. До прикладу: маг, що володіє силою контролю рослин, може вирощувати цілющі трави, такі як календула, арника, чистотіл і витягувати з них цілющий сік, який можна нанести на рану. Маги стихій можуть впливати на метаболізм та регенерацію шкіри, пришвидшувати чи сповільнювати тік крові.