Читати книгу - "Коли ти поруч , Кері Ло"

Розділ 27 «Відпочинок»

Тимофій
Ранок починається з того, що я прокидаюся від яскравого сонячного світла, яке пробивається крізь панорамні вікна. Мружуся, повільно відкриваю очі та дивлюся на годинник — десята ранку.

Емі мирно сопе, притулившись до мого плеча. Її тепле дихання лоскоче мою шкіру, а рука мимоволі стискає мою футболку. Вона зараз така мила й беззахисна. Протягую руку й прибираю кілька пасм волосся, що впали їй на обличчя. Вона трохи морщиться, ворушить носом, але не прокидається. Я посміхаюся.

Ми разом лише тиждень. Це зовсім небагато, але відчуття таке, ніби я знаю її цілу вічність. Поруч із нею спокійно, легко. Настільки, що мене це навіть лякає.

Вчора ввечері ми приїхали в заміський комплекс — це була моя ідея. Я запропонував Емі на кілька днів вирватися з міста, відпочити від роботи й суєти, і вона одразу погодилася. Вибрав місце подалі від людей: окремі котеджі біля лісу та річки, де можна залишитися тільки вдвох. На території є ресторан, спа, басейни — все виглядає затишним і спокійним, без зайвого пафосу.

Наш котедж має велику терасу з видом на воду, де можна проводити час за сніданком, вечерею або просто розмовою.

Ми виїхали відразу після роботи, дорога зайняла півтори години. Обоє були втомлені, тож після вечері навіть не стали вигадувати нічого особливого — просто завалилися спати.

І ось зараз я прокидаюся в цьому ідеальному ранку, поруч із жінкою, яка всього за тиждень перевернула мій світ.

Я ще кілька хвилин лежу нерухомо, просто спостерігаючи за нею. Емі злегка ворушиться уві сні, тихо зітхає, але не прокидається. Її губи трохи набряклі після вчорашніх поцілунків, вії злегка здригаються. Виглядає спокійною. Безтурботною.

Я обережно прибираю її руку зі своєї футболки, щоб не розбудити, і повільно вибираюся з ліжка. Простягуюся, заходжу у ванну, вмиваюся прохолодною водою. Коли виходжу, бачу, що Емілія вже перевернулася на бік, сховавши обличчя у подушку.

Хочу зробити для неї ранок ідеальним. Тихо виходжу на терасу, глибоко вдихаю свіже повітря. Тут неймовірно красиво: річка спокійно виблискує на сонці, вітер ледь колише дерева, у повітрі запах осені — змішаний аромат води, хвої та перших опалого листя.

Вирішую замовити сніданок у номер. Повертаюся всередину, набираю адміністратора, замовляю нам каву, свіжі круасани, сирники зі сметано та свіжою полуницею, яку останнім часом Емі їсть тоннами та для себе омлет.

За двадцять хвилин чується тихий стукіт у двері. Я швидко приймаю замовлення, розставляю їжу на столику біля тераси. Ще кілька хвилин — і аромат кави заповнює кімнату.

— Ммм… — чую заспаний голос позаду.

Обертаюся й бачу, як Емі, загорнувшись у ковдру, сонно дивиться на мене.

— Ти що, вже не спиш? — вона позіхає, тручи очі.

— Як бачиш. А ти, схоже, ще не прокинулася.

— Що так смачно пахне?

— Кава, круасани, сирники. Будеш снідати на терасі?

Вона ще раз позіхає, але, почувши про круасани, її очі загоряються.

— Я навіть умиватися не піду, спочатку поїм!

Я сміюся, дивлячись, як вона тягне ковдру за собою, ніби дитина.

— Тоді ходімо.

Ми виходимо на терасу, і поки Емі з насолодою відкушує шматочок сирника, я роблю ковток гарячої кави, вдихаючи свіже осіннє повітря. Ранок видався теплим і тихим, лише чути, як легкий вітерець шелестить листям, а десь далеко співають птахи.

— Ти завжди так любила полуницю? — запитую, спостерігаючи, як Емілія з явним задоволенням жує чергову ягоду.

Вона підводить на мене очі, усміхається й трохи мружиться від насолоди.

— Любила, але не настільки, — визнає, облизуючи кінчик пальця. — Це останнім часом мені постійно її хочеться.

Я з цікавістю дивлюся на неї, помічаючи, як ніжно-рожева ягода контрастує з її губами.

— Ти маєш щось проти? — кокетливо відповідає вона, потягуючись за ще однією полуницею.

— Ні в якому разі. Мені навіть подобається спостерігати, як ти її їси. Ти робиш це дуже сексуально, — кажу, не відводячи погляду, поки вона відкушує шматочок і повільно облизує губи.

Емілія ховає усмішку й піднімає на мене хитрий погляд.

— Чим хочеш зайнятися? — запитую, допиваючи свою каву.

— Ммм… може, сходимо в басейн, а потім у спа?

— Мені подобається цей план. Тоді завершуємо зі сніданком, приймаємо душ — і вирушаємо.

Емі задоволено киває й повертається до своєї їжі.

Потім ми разом приймаємо душ. Насправді, окремо було б швидше, але я не зміг втриматися. Поруч із нею в мене взагалі погано з витримкою. Достатньо одного погляду на її оголене тіло — і в мене в мене виникає бажання затягнути її назад в ліжко і не випускати.

Після отриманої насолоди ми нарешті збираємося в басейн. Я вдягаю шорти, а Емі… купальник. Хоча «купальник» — це голосно сказано. Це скоріше кілька крихітних трикутників, які ледь щось прикривають.

Я проводжу рукою по обличчю, уявляючи, як усі чоловіки в басейні будуть кидати на неї жадібні погляди. Від цієї думки бажання кудись іти зникає.

Єдине, що трохи заспокоює, — вона вдягла зверху шорти, тож принаймні не гулятиме територією комплексу майже з голою дупою.

Ми кілька годин проводимо в басейні, потім ще годину в спа. Після всього, розслаблені й розніжені, йдемо в ресторан на пізній обід. Їмо, жартуємо, обговорюємо плани на тиждень. Я обожнюю ці звичайні, теплі розмови з нею.

Щойно ми повертаємося до номера, я одразу притягую Емі до себе й палко цілу. Вона обіймає мене за шию, притуляючись ще сильніше, а я з насолодою зминаю її спокусливі вуста, досліджуючи їх, смакуючи. Пальці міцніше стискають її сідниці, змушуючи її тихенько застогнати.

Я відсовую тканину купальника, цілую груди, поки повністю не позбавляю її від нього. Емі тягнеться до моєї футболки, і за мить вона летить на підлогу. Я знімаю з неї шорти разом із трусиками, підіймаю на руки та кладу на ліжко, нависаючи над нею.

Повільно покриваю її обличчя поцілунками — чоло, очі, носик, щоки, а потім губи. Дражню її, розтягуючи насолоду, ніжно прикушую нижню губу, відтягуючи її, і Емі тихенько стогне.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍