Читати книгу - "Шість головоломок для дона Ісидро Пароді"

class="p1">З франц. — весела вдача, життєрадісність.

141

З англ. — двоколісна бричка з дверцятами не з боків, а ззаду.

142

Дуглас Фербенкс (1883—1939) — американський актор, зірка німого кіно. Виконавець ролей у гостросюжетних та пригодницьких фільмах. Майбутній актор з дитинства займався їздою верхи, фехтуванням, легкою атлетикою тощо, завдяки чому вславився виконанням складних трюків без дублерів-каскадерів.

143

Усний коментар Михайла Назаренка: тут — алюзія на роман Вілкі Коллінза «Жінка в білому» (граф Фоско, а крім того — кілька сюжетних колізій).

144

З новолат. (sapo — мило, onis — мило, facere — робити) — перетворення на мильну масу (шляхом миловаріння). Тут ідеться про своєрідний ґешефт на відходах — властиво, на покійниках: трупи бездомних і тих, хто не міг заплатити за місце на цвинтарі, в ті часи нелегально використовували для виготовлення дешевого мила.

145

Очевидно, мається на увазі сік агави або алое.

146

Алюзія на популярний на момент написання «Шести головоломок…» детектив-нуар Джеймса Кейна (1892—1977) «Листоноша завжди дзвонить двічі» (1934).

147

З італ. — персонаж італійської комедії дель арте. Маска Пульчинели виникла в Неаполі в кінці XVI ст. Це маска простака і незграби, сільського дурника, ненажери, добряка, веселуна.

148

Франциско Хуан Ломуто (1893—1950) — легендарний керівник (і диригент) оркестру аргентинського танго.

149

Коментатори Борхеса припускають, що «Елісео Рекена» — бо пророк Єлисей (арабською — аль-Яса), один із пророків, що згадуються і в Святому Письмі, і в Корані, — пророк із «подвійним духом», спадкоємець пророка Іллі. Рекена, очевидно, — бо Андрес Франсиско Рекена (1908—1952), домініканський письменник і журналіст, який написав і видав кілька романів, зокрема чи не найкращий свій роман — «Шляхи вогню» (1941); він широко обговорювався в Латинській Америці. Замолоду Рекена працював зокрема боксером і бійцем у боях без правил. Мав неоднозначну репутацію як людина, але бездоганну — як письменник і репортер. У 1940 р. працював як журналіст у Нью-Йорку, є відомості про те, що спершу був «літературним негром» при кількох видавництвах. На те, що співавтори «Шести головоломок…» натякають саме на Андреса Рекена, вказує цитата: «Письменник повинен усього себе віддавати творчості… головне — це вилити на папір плутанину, яка людину перетворює на людину». У 1952 р. убитий кілером, якого підіслав диктатор-президент Домініканської Республіки Трухильйо, бо Рекена мав мужність висміяти його у своєму останньому романі. Якщо автори «Головоломок…» мали на увазі саме Андреса Рекена, то ще один важливий мотив — мотив «літератур — молочних братів», властиво — іспаномовних літератур-пасинків. До 1967 р. латиноамериканські письменники за межами регіону були практично не відомі. Рекена з «Шести головоломок…» — спадкоємець Командора і «літературний негр».

150

Натяк на Александра Дюма-батька.

151

З лат. «fac totum» — «роби все»; довірений слуга; особистий секретар.

152

Ще одне ім’я-фальшивка. Справжній Джованні Кроче (1557—1609) — італійський композитор (пізнє Відродження і раннє бароко). Жив у Венеції. Для Борхеса могло мати значення, з одного боку, те, що Кроче — один з небагатьох, хто писав музику для виконання її в костюмах і масках на венеційському карнавалі, а з іншого — що це абсолютно впізнаване ім’я в країнах, де поширена традиція карнавалу.

153

Одна з найпівнічніших провінцій Перу, яка має славу найбільш злочинного регіону країни.

154

Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561—1627) — поет на межі іспанського Відродження і бароко, «іспанський Гомер». «Самотності» — найвідоміший твір Гонгори, незакінчений цикл поем (із задуманих чотирьох написані перша і початок другої, тематично це ідилічні образки з життя пастухів). Борхес упродовж усього життя багато писав про Гонгору.

155

Хагуель (регіоналізм) — криниця без закрайків, з якої відром виймають воду для худоби, або просто джерело зі штучним заглибленням, яке використовують для напування стада.

156

З лат., corpus delicti буквально — «тіло злочину», фактично — «речовий доказ». Римське право і середньовічна юриспруденція без «тіла злочину» не визнавали факту вбивства, при цьому саме тіло (а не, наприклад, мотив) було головним «ключем» при розкритті вбивства.

157

З франц. guignol; тут гіньйоль — п'єска чи окремі сценічні прийоми, в основі яких — зображення злочинів: вбивств, пограбувань, тортур, побиття тощо.

158

Еміль Яннінгс (справжнє ім’я — Теодор Фрідріх Еміль Яненц, 1884—1950) — великий німецький актор. Головні ролі в епоху німого кіно — в мелодрамах (кохання і злочини, страждання внаслідок приниження — «Голубий ангел», «Останній сміх»). Перший лауреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль (1928). «Державна зрада» (Betrayal, 1929) — один із 5-ти німих фільмів, в яких Яннінгс знімався у США, нині повністю втрачений; «Голубий ангел» (1930) — кінодрама режисера Дж. фон Штернберга за мотивами роману Генріха Манна «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана». Штернберг називав цей фільм розповіддю про «падіння закоханого». «Останній наказ» (1928) — шедевр німого кіно (режисер Дж. фон Штернберг); 44-річний Яннінгс знявся там у головній ролі старого російського генерала — великого князя Сергія Олександровича. Лев Анедрєєв, режисер «фільму в фільмі», бажаючи принизити князя, а нині вбогого статиста, дає йому роль генерала в батальній сцені. Одна з колізій кінодрами «Останній наказ» (а це, по суті, кіно про кіно) стосується втрати головним героєм, Сергієм Олександровичем, відчуття реальності.

159

Гонсало де Корреас (1570—1631) — іспанський енциклопедист і письменник, автор відомого «Словника прислів’їв та приказок» (1620).

160

Rimmel — британська марка декоративної косметики для жінок, елітна і популярна настільки, що нею користувалася королева Вікторія.

161

З франц. — думаюча людина.

162

Свята Тереза Авільська (1515—1582) — іспанська черниця-кармелітка, засновниця ордену Босих кармеліток, перша жінка-письменниця Іспанії, автор численних містичних творів. Католицька церква зараховує її до Вчителів Церкви.

163

Ян ван Рюйсбрук (1293—1381), або Ян Дивовижний — фламандський містик, католицький святий. Був відомий як