Читати книгу - "Пора серця. Листування"

мені, — а також залежність мою у тому листі, який був недобрим{665}, я знаю, що він був мертвим.

Останні дні тут, відтоді, як надійшов Твій лист — усе це було жахливим, усе похитнулося, дійшло межі краху, ми всі нанесли одне одному стільки ран. Та я не можу й не смію говорити звідси{666}.

Я мушу говорити про нас. Це не має так бути, щоб ми розминулися знову, — це знищить мене. Ти кажеш, ніби я вже не при собі, а… в літературі! Ні, я прошу Тебе, де Ти блукаєш у своїх думках! Я там, де завжди, тільки часто доходжу до відчаю, тільки падаю під тягарем, тяжко нести нехай навіть одну людину, яка стає дедалі самітнішою від саморуйнації та хвороби. Я мушу бути здатна на більше, я знаю, і я буду здатна на це.

Я почую Тебе, однак Ти також допоможи мені тим, що мене чутимеш. Я надсилаю телеграму з номером телефону й молюся, щоб ми віднайшли слова.

Інґеборґ

148 {667} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Цюрих, 18.11.1959

342987 ТІЛЬКИ НЕ СЬОГОДНІ ВВЕЧЕРІ ВІДНАЙДІМО СЛОВА

ІНҐЕБОРҐ

149{668} Інґеборґ Бахман разом з Клаусом Демусом до Пауля Целана, Цюрих, 20—21.11.1959

Цюрих, 20 — 21-го лист. 1959

Вітаємо Тебе, Паулю —

Твої найближчі, найвірніші друзі.

Інґеборґ               Клаус{669}

150 {670} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Цюрих, 23.11.1959

МУЗИКА{671} ДО ТВОГО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ{672} І БАЖАЮ ТОБІ ВСЬОГО ДОБРОГО ВСЬОГО ЯКНАЙКРАЩОГО

ІНҐЕБОРҐ

151 {673} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Цюрих, 21.12.1959

Понеділок, 20 — 12 — 59{674}

Любий Паулю,

тепер, після довгих вагань, я надіслала тільки вітання до Дня народження. Надіюся, що мені спаде щось на думку, а чи прийде щось на поміч, що б я могла сказати Тобі, щоб нам усім стало легше, бо не тільки я і Ти приголомшені, надіюся, Клаус ще змалює Тобі картину труднощів{675}, які тут панують, краще, аніж я це можу зробити в листі. Вчора ввечері я бачила Клауса{676} впродовж години, ми змогли тільки трохи поговорити в гаморі гучномовців поміж двома поїздами, і тільки потім на мене все знову звалилось, питання, питання, мені так на душі, ніби я знаю не більше, аніж раніше, попри дуже прихильні, чималі зусилля Клауса. — Паулю, я мушу тому ще дещо сказати дуже відверто, щоб не було неясностей і нічого не залишалося нерозв’язаним. Вихід, який я не змогла знайти в телефонній розмові — чи пригадуєш? Я мушу про дещо попередньо сказати; це починається з того, що Ти не вважав за потрібне відповісти на Максового листа{677}, і що образа, висловлена зневажливою відмовою{678} в листі до мене, для нього залишається в силі, також після того, як ми з Тобою віднайшли рятівне слово одне для одного. Це нічого не значить для нього, бо причиною, передусім, був його лист, це обтяжує навіть його думки, також стосовно мене, бо виглядає так, ніби мені залежить лише на Тобі, на Твоїй біді, на наших взаєминах. Тоді, після першого листа від Тебе{679} та лиха, яке заподіяв він поміж мною і Максом, коли я повинна була боятися за все, мені вдалося досягнути тільки одного, — щоб ми мовчали про це (і поміж нами запанувала велика, гнітюча мовчанка). А нещодавно мені розповів Гільдесгаймер{680}, коли був тут проїздом, ніби Макс видається Тобі «підозрілим», я була при цьому сама й нічого Максові не сказала, хоча це повідомлення вжахнуло мене, і я не можу збагнути, чого Ти чекаєш від мене, як оця мовчазна згода, ця ніяковість, можуть бути сумісними з тими найменшими побажаннями, з якими сміє звернутись до нас людина, з якою ми спільно живемо. Я була деколи настільки не при своєму розумі, що хотіла піти звідси геть, назавжди, і хотіла ніколи більше Тебе не бачити, саме з цієї причини, і тому, що думала, що можна або втримати і те, і те, або втратити, а тепер побачила, що це неможливо. Однак можливість існує, вона не може не існувати, та самому неспромога її здійснити. Я думаю, Ти мусиш Максові написати, так чи так, але з чіткістю, яка внесла б ясність. І я знаю, що для нього нестерпне — думати, що те, що сталося поміж вами, має стосунок саме до мене.

Паулю, я здогадуюсь, який лихий час Тобі довелось пережити, та чи маєш Ти гадку про те, що відбувалося тут — часто я сумніваюся в цьому.