Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Увійди, заволодій, як казав був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо перед собою людей, оглянути той край, та хай принесуть нам відомості про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.

23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять чоловіків, по одному від плем'я.

24 І вони пішли, і перейшли гори, і прийшли аж до долини Ешкол та й роздивилися той край.

25 І взяли вони в свою руку з плодів того краю, і принесли до нас, і сказали: Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!

26 Та ви не хотіли йти і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.

27 І нарікали ви по ваших наметах промовляючи: З ненависті до нас Господь вивів нас з Єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на винищення.

28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, промовляючи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й укріплені аж до неба і навіть велетнів ми бачили там.

29 І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,

31 і в пустелі, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить людина дитину свою, всією дорогою, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.

32 Та все таки ви не довіряєте Господу, вашому Богу,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі вогнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.

34 І Господь вислухав вас, і сказав, розгнівавшись:

35 Правду кажу, ніхто серед цих людей, цього лихого покоління, не побачить того доброго краю, що присягав я дати вашим батькам,

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його і йому я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він підкорявся наказам Господнім.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, промовляючи: І ти не ввійдеш туди!

38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою увійде туди. Він зміцнив його, бо той мав вести Ізраїль, щоб заволодіти ним.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони! Вони, що не знають ще ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, їм дам я його і вони заволодіють ним.

40 А ви вирушайте в пустелю дорогою до Червоного моря.

41 А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господові! Ми вийдемо, і будемо воювати, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен зброю свою, і відважилися вийти на гору.

42 Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не йдіть і не воюйте, бо я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви не виконали наказ, і зійшли на гору.

44 І вийшов назустріч вам амореянин, що сидить на тій горі, і гнав вас, як роблять то бджоли, і переслідував вас в Сеїрі аж до Горми.

45 І повернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив свого вуха до вас.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів.

Повторення Закону 2

1 Потім ми повернули та й рушили в пустелю дорогою до Червоного моря, як сказав мені Господь. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.

2 І промовив Господь до мене:

3 Досить вам кружляти навколо цієї гори, поверніть на північ!

4 А народові наказуй: Ви переходите кордони ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. Будьте обережні, щоб не налякалися вони вас!

5 Не тривожте їх, бо я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гори Сеїру я дав Ісавові, як спадщину.

6 Їжу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.

7 Бо Господь, Бог ваш, поблагословив вас у праці рук ваших. Він знає, як ви ходили по цій великій пустелі. Сорок років Господь, Бог ваш був з вами і не відчували ви нестачі ні в чому.

8 І збочили ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги, що вела до Арави, від Елату і від Ецйон-Ґеверу. І повернули ми на дорогу пустелі Моаву.

9 І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не воюй з ним, бо я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав я Ар на спадок.

10 Перед тим сиділи в ньому еми, сильний та численний народ, високий, як велетні.

11 Рефаями вважалися теж велетнями, а моавіяни кликали їх еми.

12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та винищили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль землі спадку свого, що дав їм Господь.

13 Тепер вставайте і переходьте річку Зеред. І перейшли ми її.

14 З часу виходу з Кадеш-Барнеа й переходу річки Зеред, минуло тридцять вісім років, за цей час вимерло все те покоління воїнів з табору, як Господь присягав їм.

15 І Господня рука була на них, щоб винищити всі їхні залишки.

16 І коли вимерли всі ті воїни серед народу,

17 то Господь промовляв до мене:

18 Ти сьогодні проходиш моавський кордон Ар.

19 Не наближайся до Аммонових синів, не сварися з ними і не тривож їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам я дав його на спадщину.

20 Краєм рефаїв вважався він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоніяни кликали їх: замзуми,

21 сильний та численний народ, високий, як велетні. І винищив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли вони замість них,

22 як зробив він і Ісавовим синам, які сидять у Сеїрі, що вигнали хореян, осіли замість них і сидять аж до сьогодні.

23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Гази, винищили кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 Вставай та переходь річку Арнон! Ось я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, побий його і забери той край.

25 Того дня я наведу страх та жах перед тобою на народи під усім небом, що затремтять і жахнуться перед тобою, коли почують про тебе.

26 І послав я послів з пустелі Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами:

27 Дозволь я перейду твоїм краєм, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.

28 Їжу і воду для пиття продаси мені за срібло. Дозволь тільки перейду я,

29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у Арі, поки перейду я Йордан до того краю, що його нам дає Господь, Бог наш.

30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив впертим дух його, та впертим його серце, щоб дати його в руку твою, як і сталося.

31 І сказав Господь мені: Ось, я даю тобі Сигона та його край, заволодівай та успадковуй його.

32 І вийшов Сигон та весь народ його проти нас війною до Ягацу.

33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його і синів його, і весь його народ.

34 І того часу ми здобули всі його міста і знищили кожне місто, чоловіків, жінок та дітей, нікого не залишили ми.

35 Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та награбоване в містах, що ми їх здобули.

36 Від Ароеру, що на березі Арнону, і від міста, що в долині аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього узбережжя річки Яббок, до міст у горах та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

Повторення Закону 3

1 І повернулися ми, та й пішли дорогою до Башану. І вийшов назустріч нам Оґ, цар башанський, він та весь його народ, на війну до Едреї.

2 І сказав Господь до мене: Не бійся його, бо в твою руку я дав його та весь народ його та край його і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні.

3 І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського та весь його народ і побили ми його, так що нікого не залишилося з нього.

4 І здобули ми всі міста його, того часу не було міста, що не взяли б ми від них, шістдесят міст, усю арґовську околицю, царство Оґа в Башані.

5 Це були міста укріплені, з мурами високими та з воротами на засовах, окрім них, ще багато відкритих міст.

6 І знищили ми їх, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, знищили всі міста, чоловіків, жінок та дітей.

7 А всю худобу і все, що було в містах забрали ми собі на здобич.

8 І взяли ми того часу той край з руки обох царів амореянина, що на іншому боці Йордану, від Арнону аж до гори Гермон,

9 сидоняни кличуть його Гермон Сірйон, а амореяни кличуть Сенір,

10 усі міста на рівнині, і весь Ґілеад, і весь Башан аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані.

11 Бо тільки Оґ, цар башанський, залишився з рефаїв. Його ложе залізне зараз в Раббі, у Аммонових синів, дев'ять ліктів довжина його, і чотири лікті ширина його, на міру людського ліктя.

12 І посіли ми землі від Ароеру, що над Арноном, і половину гори Ґілеад, і міста його я дав Рувимовим та Ґадовим синам.

13 А решту Ґілеаду та весь Башан, царство Оґа, віддав я половині плем'я Манасіїного, усю околицю арґовську та весь той Башан і досі кличуть краєм рефаїв.

14 Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до кордону ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм ім'ям: Башан, села Яіру, і так їх кличуть аж до цього дня.

15 А Махірові дав я Ґілеад.

16 А Рувимовим та Ґадовим синам дав я від Ґілеаду аж до Арнону, середина долини є кордоном і аж до річки Яббок, кордону Аммонових синів,

17 і Араву, і Йордан, з кордоном його від Кіннерету аж до моря Арави, моря Солоного, на схід від підніжжя Пісґі.

18 І того часу наказав я вам, промовляючи: Господь, Бог ваш, дав вам цей край, щоб ви посіли його, ви зі зброєю перейдете річку перед вашими братами, Ізраїлевими синами.

19 Тільки ваші жінки і ваші діти та ваша худоба, якої дуже багато, будуть сидіти по ваших містах, що я дав вам,

20 Коли Господь дасть частку їхню братам вашим, як вам і оволодіють вони також тим краєм, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йордану, тоді повернетеся кожен до спадку свого, що я дав вам.

21 А Ісусові наказав я того часу: Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, так зробить Господь усім царствам, куди ти переходиш.

22 Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, він той, хто воює за вас.

23 І благав я того часу Господа:

24 24 Володарю Господе, ти показуєш рабові своєму велич свою та міцну свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі зробить щось, як ти, і хто такий могутній?

25 Дозволь мені перейти річку та побачити той хороший край, що по тому боці Йордану, ту гарну гірську землю та Ліван!

26 Та Господь розгнівався на мене через вас і не послухав мене.