Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

        - Безмежну, та не в питаннях в яких опираєшся просто так, за звичкою.

Гліб Сердюк кублться навколо мене, тримайте мене семеро. Не знаю коли і як пропозицію зробить, та те що доволі скоро – найпростіша зі здогадок. І знаю що відповім – все просто, нема про що думати. Я його кохаю і собі в цьому зізналася, хоч і занадто швидко все між нами сталося. Настав час подумати про свої документи. Давно відкладала одну справу, та тепер маю закінчити – досі формально в шлюбі перебуваю, а розлучатись вже нема з ким, лишилось довідку про смерть отримати. Напередодні лютого минулого року ми вже разом не жили, та процес розлучення ще не почали, а коли настав час тікати – мені вже не було кого з міста вивозити, а сама в ступор омертвілий впала. Та він про мене сам згадав і разом з моєю заміною з міста виїхати спробували, та доїхали лиш до блок посту. Нас, двох жінок з машини випустили, обшукали і погнали пішки дорогою, а він назавжди на тому самому місці залишився. Процедуру визнання померлим зниклого без вісті знала, та хочі і свідок тієї трагедії був, а турбувати її заради того не хотіла. Так само як і його батьків – і привід не той, і ніколи з ними дружніх стосунків не мала. Про біду від його нової пасії самі дізналися – чула, як у мене на плечі крізь слози їм це розповідала. Про що мені вже з ними розмовляти? Документи, які могла, зібрала та подала, але якщо свідчень очевидців не додавати – справа затягувалась, термін визнання ще не скоро настане. Обережно уникаючи пильних очей свого водія, по кілька годин вдень між роботою собі викроювала і навідувалась в державні установи. Була думка, Глібу про це розповісти, та це виглядало б так, ніби на щось натякаю і пропозиції вимагаю – не наважилась. Ще кілька місяців почекати і процедуру буде закінчено, минуле і формально зостанеться в минулому, там де вже давно насправді лишилось.