Читати книгу - "Нескорена імператриця, Аманді Хоуп"

Глава 48

Домінік Лабонт з ледь прихованим роздратуванням обернувся до них. За своєю захопленістю пані Белтрам він зовсім розслабився.

Коли йому принесли записку нібито від неї з проханням зустрітися в гостьовому павільйоні, герцог одразу здогадався, що це каверза. Така дівчина не могла покликати його на побачення.

Але пані Белтрам прийшла, і він засумнівався у своїх висновках. Зараз же герцог остаточно зрозумів: то була пастка, тільки не для нього, а для неї.

- Чому благородні леді вриваються до мене так нечемно?

- Ми… - Таліта нишпорила очима по кімнаті, намагаючись виявити злочинницю.

Але, на жаль, на її жаль, кімната виявилася порожньою, і сховатися в ній було ніде.

 - Тут точно хвилину тому була жінка! Зізнайтеся! - примхливо заявила вона, притупивши ніжкою.

- Хіба? - байдуже перепитав герцог, розкуто розташовуючись на ліжку і збентеживши тим самим дівчат, що зібралися.

Його гарні очі поблискували в темряві, відбиваючи світло свічок, а струнка постать з вузькою талією і широченими плечима збентежила нещасних, що потрапили в тенета цього безсоромного спокусника.

Домінік дивився на Таліту Фаріас і сам собі дивувався. Хоч ця дівчина і не була йому до смаку, раніше він все ж таки визнавав, що вона дуже красива. Зараз же він зі щирим приголомшенням зазначав, що зовсім не така гарна, як здавалася. Дівчина мала ніжні округлі форми, овальне обличчя з яскравими очима і пишними губками. Тільки відсутність розуму в цих самих очах - все ж таки величезний недолік.

Він тут же згадав інші очі, що світилися неабияким розумом і кмітливістю. А як вона поринула у віконце! Наче дельфін, тільки що хвостом йому не заліпила.

 - Тут точно була жінка! - наполягала на своєму Пані Фаріас. - Я чую запах її парфумів, дуже рідкісний запах!

У повітрі справді витав приємний аромат квітів. Домінік точно знав, що він походив від прекрасної пані Белтрам. Його цей запах здивував. Коли дівчина билася з ним, нічого подібного герцог не відчував. Він подумав, що дівчина підготувалася до побачення. Але аромат зовсім їй не пасував. Можливо, вона погано зналася на запахах через своє військове виховання.

Таліта Фаріас озирнулася на решту і ті синхронно закивали головами, погоджуючись, що в приміщенні залишився стійкий запах парфумів.

Вони вкотре оглянули кімнату в пошуках хоч якоїсь лазівки, де можна було сховатися.

– Вікно! – несподівано закричала Таліта, показуючи пальцем на відчинене вікно. - Вона вискочила у вікно!

- Пані Фаріас перебільшує! – так само байдуже простягнув герцог. - Якби якась дівчина спробувала вискочити в цей отвір, то як бути з пишною сукнею? Вона обов'язково зачепилася б і порвала тканину. Чи ви думаєте, що дівчина могла вислизнути оголеною?

Він провокував непроханих гостей, витрачаючи їх час, щоб спритна пані Белтрам встигла піти якнайдалі.

Це була хороша ідея, якби втікачка порвала сукню, тоді й доводити нічого не треба було б. Усім стало б зрозуміло, де ця вискочка провела час.

Тільки Таліта згадала, що у пані Белтрам зовсім не пишна сукня, дівчина в ній навіть билася. З підозрою глянула на красеня герцога.

- Вона не могла далеко піти! - вигукнула молода леді і кинулась на вихід.

Решта дівчат потяглася за нею.

Домінік Лабонт провів їх лінивим поглядом, але щойно двері за гостями зачинилися, він схопився.

Його душа інтригана не могла залишатися осторонь того, що відбувається. Виглянувши у вікно, він так само, як колись пані Белтрам, вистрибнув назовні.

Пані Фаріас разом зі своїм величезним супроводом, що складався з подружок і служниць, марно намагалася відшукати дочку генерала.

Вона не могла знати, що той відомий кожен куточок палацу і дівчина спокійно пройшла ніким не помічена до садових озер.

Коли натовп «шукачів» нарешті її виявив, пані Белтрам у досконалому спокої читала вголос книгу пані Олівері, обидві сиділи на розстеленій теплій циновці біля озера. Від них виходило таке умиротворення, ніби дівчата з початку святкування тут перебувають і, забувши про все на світі, насолоджуються поетичними рядками твору.

- Що ви тут робите? - істерично запитала Таліта, перервавши читання на півслові.

Подружки повільно повернули голови, глянули на особистість, що порушила їхню ідилію, однаково здивовано.

У цей момент підійшли старші жінки, зацікавлені шумом. Серед них була і пані Лунд, і навіть фаворитка імператриці. Тепер випадок набув інших масштабів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍