Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю , Єва Скайлер "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Макс
Дістаю із пачки сигарету однією рукою, а іншою набирав друга на телефоні. Вставив сигарету в рот і чиркнув запальничкою.
У трубці пролунав собачий гавкіт і десь на задньому фоні жіночий сміх. Я усміхнувся, одночасно роблячи глибоку затяжку.
«Як же я задовбався...»
— Алло, привіт, — пролунав веселий голос Марчука на тому кінці «дроту». — Почекай хвилинку, я вийду на балкон.
Почувся звук відкривання дверей.
— Діана, це Макс дзвонить, я скоро! — вигукнув друг в сторону, не закриваючи динаміка.
— Передай, що він бовдур і, якщо не припинить… — долинуло з кімнати, але двері на балкон зачинилися.
Я спокійно вмостився у кріслі і відкинув спинку.
— Що у вас там відбувається? — Спитав, втомлено потираючи очі. Знову затягнувся і з насолодою видихнув дим.
— Діана купала Гаррі, а він втік з ванної і став ганяти по дому, розбризкуючи піну, — сказав друг. У його голосі чулася радість та спокій. Щасливий. Навіть трохи заздрю. — А ти? Хочеш зустрітися?
— Хочу, — не відпирався. — Я здається сам себе переграв.
— А я казав, — без іронії чи глузування промовив Марчук і зітхнув. — Давай у ресторані біля твого буду через півтора години?
Я подивився на наручний годинник і видихнув:
– Давай. Їсти хочу…
— Яну вже виписали? — Після секундної паузі, поцікавився друг.
— Так… — гірка усмішка зірвалася мимоволі. — Зразу поїхала до Дена, навіть на сніданок не залишилася.
— І правильно зробила, — серйозно промовив Марчук. — Але ми про це під час зустрічі поговоримо.
— Твоя взяла, — хмикнув і відключився.
Загасивши сигарету і, закривши попільничку, відкинув голову на крісло. У думках панував хаос.
Розтер обличчя долонями та опустив спинку ще нижче. Є час поспати, бо з Бондар все тіло за ранок затекло. Ні, я, звичайно, не скаржусь, спалося в її обіймах добре, хоча вона була гаряча, як пічка.
У грудях неприємно занило, викликаючи гостре бажання напитися.
Опустив руку на чоло і усміхнувся. Перед очима з'яввився образ Бондар.
«Я ж просто хотів розвіяти нудьгу...»
Розвіяв, матір вашу…
Марчук чекав уже в ресторані за столиком біля вікна і робив замовлення. Офіціантка намагалася фліртувати, здаватися чарівною, але друг був зосереджений на меню. Навіщо йому якась риженька з пишними грудьми, якщо він має свою неповторну блондинку вдома?
Чи віддав би він свою дівчину на вихідні іншому хлопцю?
Я аж закашлявся, уявляючи себе зі зламаною щелепою. Ні, фінгал і перелом мені не до лиця, краще навіть теоретично це в нього не запитувати. Марчук ставав неадекватним, коли мова заходила про його кохану.
Мене провели за столик і поклали меню, розповівши про найкращі страви. Я сів на стілець і одразу зробив замовлення, знаючи, чого хочу.
Офіціантка кивнула, повідомила скільки приблизно готуватиметься замовлення і пішла.
— Яна не повелася на твоє спокушання? — флегматично запитав Тарас.
— Як бачиш, — я удавано усміхнувся, крутячи між пальцями запальничку. — Мені їхні стосунки завжди здавалися неправильними. Адже Дену просто зручно. Який би нормальний хлопець позичив свою кохану другу?
— Не варто було лізти в їхні стосунки, — осудливо промовив Тарас, відкладаючи телефон на стіл. — Ну, розійшлися б вони, і чого б ти досяг? Легше стало б?
Я пересмикнув плечима.
— Мені якщо чесно взагалі начхати було, розійдуться чи ні. Нудьгою мучився. Як завжди… а Яна дарма на Дена час витрачає і визнавати цього не хоче. Якби вона тільки повелася намої залицяння, все б давно скінчилося.
— Ти придурок, — констатував друг, викликаючи усмішку. На правду не ображаються. — І Яна це чудово знає, тому й не повелася, як ти висловився. Ти весь час намагався позбутися нудьги егоїстичними способами, байдуже ставлячись до почуттів інших. Якщо Бондар дізнається, що ти навмисне її провокував…
— Не стільки її, скільки самого Дена… — скривившись, промовив я.
Офіціантка принесла каву.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина друга. Притворись моєю , Єва Скайлер », після закриття браузера.
