Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

Читати книгу - "Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді"

142
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 118
Перейти на сторінку:
акцію можна було отримати п’ятнадцять. Шеллі поставився до цієї втрати досить спокійно, розуміючи, що Віллі теж втратив чимало грошей. Водночас він не розумів: чому, чорт забирай, він хоча б раз у житті не може нормально заробити, навіть коли йдеться про діяльність одного з його найкращих друзів? Усе, до чого він торкався, перетворювалося на лайно.

Шеллі вирішив не лягати спати до шостої, аби зателефонувати своєму брокеру Ерлу, щоб той розмістив оголошення про продаж акцій за ринковою ціною. Спочатку він планував продати тільки шістсот п’ятдесят акцій — цього буде досить, аби отримати десять тисяч, яких йому бракує. Та вже під час розмови вирішив продати тисячу акцій — таким чином він поверне собі десять тисяч, що їх треба заплатити, і на додачу ще п’ять — цього вистачить на ставки під час наступної гри.

— Хочеш, щоб підтвердив продаж акцій телефоном, Шеллі? — писклявим голосом поцікавився Ерл.

— Авжеж, друже. Я буду вдома. Повідомиш мені точну суму. І ще… ось що… спробуй зробити це якомога швидше і не переказуй ці гроші на наш спільний рахунок. Це важливо: в жодному разі не переказуй їх. Притримай цей чек для мене, я заїду по нього.

«Усе буде добре», — міркував Шеллі. Через два тижні, після наступної гри, він викупить усі акції завдяки своєму виграшу, а Норма ніколи про це не дізнається. До нього повернувся гарний настрій. Він тихо проспівав кілька рядків із «Зіп-а-ді-ду-да» і влігся спати. Норма зазвичай спала сторожко, а тому лягла в кімнаті для гостей — вона завжди так робила, коли Шеллі грав у покер. Щоб остаточно заспокоїтися, Шеллі трохи почитав журнал «Tennis Pro», вимкнув на телефоні дзвінок, запхав у вуха затички, щоб не чути, як Норма збиратиметься на роботу, і вимкнув світло. Якщо пощастить, він прокинеться аж опівдні.

* * *

Коли Шеллі виповз на кухню й налив собі кави, на годиннику вже була перша. Щойно він увімкнув дзвінок на телефоні, як той відразу задзеленчав. Телефонувала Керол — подруга Норми, з якою вони працювали в юридичній компанії.

— Привіт, Керол, ти шукаєш Норму? Вона вже давно пішла. Хіба її немає в офісі? Послухай, я радий, що ти зателефонувала. Чув, що Джастін пішов від тебе. Норма казала, що тебе це добряче шокувало. Тільки ідіот міг покинути таку розкішну жінку! То не твій чоловік — він тебе не вартий. Вибач, що я тобі не подзвонив, аби просто потеревенити. Але тепер я готовий тебе підтримати. Може, пообідаємо чи вип’ємо разом? Як щодо обіймів?

Відтоді, як Керол підчепила його, аби помститися Джастінові, Шеллі не міг позбутися фантазій на тему повторення їхнього «гарячого сексу».

— Дякую, Шеллі, — мовила Керол, у голосі якої вчувалися сталеві нотки, — але я зателефонувала не для того, щоб говорити про особисте. Ідеться про робочі питання.

— Це ти про що? Я ж сказав, що Норми немає вдома.

— Шеллі, я зателефонувала, щоб поговорити з тобою, а не з Нормою. Вона найняла мене як консультанта, і я дбатиму про її інтереси. Так, це досить незручна ситуація, зважаючи на нашу «маленьку інтрижку», але Норма звернулася до мене з проханням і я не могла їй відмовити. А тепер до справи, — голос Керол був стриманим і професійним. — Моя клієнтка попросила підготувати папери щодо вашого розлучення, а отже, хочу повідомити, що до сьомої вечора ви маєте покинути будинок з усіма своїми речами. Вона не бажає з вами контактувати. Містере Меррімен, ви не маєте права говорити з нею. За моєю порадою всі необхідні контакти між вами здійснюватимуться через мене, юридичного консультанта вашої дружини.

— Керол, годі лити це юридичне лайно. Якщо вже мені довелося мати справу зі спідницею, я не збираюся терпіти цей пихатий тон! Говори нормально. Що, в біса, відбувається?

— Містере Меррімен, на прохання клієнтки хочу звернути вашу увагу на факс, що стоїть у вас вдома, — гадаю, тоді відповідь на ваше запитання стане очевидною — навіть для вас. Ще раз нагадаю, що в нас є судовий наказ, згідно з яким ви маєте покинути будинок до сьомої вечора. І ще одне, містере Меррімен. Дозвольте мені озвучити маленьке особисте зауваження: ви лайно. Час подорослішати! — Із цими словами Керол кинула слухавку.

На якусь мить Шеллі відчув дзеленчання у вухах. Він кинувся до факсу, і його вжахнуло те, що він там побачив: копія ранкової транзакції з приміткою, що Шеллі може забрати свій чек завтра. А нижче виднілося дещо гірше: ксерокопія балансу його секретного «покер-фонду» у «Wells Fargo». Поряд Норма прикріпила жовтий аркушик зі словами: «Не хочеш, щоб я це бачила? Вчися замітати свої сліди. Вважай, наш шлюб у минулому».

Шеллі кинувся телефонувати своєму брокерові.

— Ерле, привіт! Що в біса коїться? Я попросив тебе зателефонувати щодо підтвердження мені. По-твоєму, це нормально?

— Спокійно, недоумку, — мовив Ерл. — Ти попросив зателефонувати з підтвердженням тобі додому. Ми продали акції о сьомій п’ятнадцять, а секретарка набрала твій номер о пів на восьму. Слухавку взяла твоя дружина, і секретарка передала їй повідомлення. Вона попросила, щоб ми надіслали інформацію факсом їй на роботу. Хочеш сказати, що моя секретарка мала знати, що то велика таємниця? Ти взагалі пам’ятаєш, що облігації лежали на вашому спільному рахунку? По-твоєму, ми мали від неї це приховувати? І я мав ризикнути своєю ліцензією заради твоїх вошивих п’ятнадцяти тисяч?

Шеллі кинув слухавку — голова йшла обертом. Він щосили намагався зрозуміти, що коїться. Не треба було просити про цей дзвінок із підтвердженням. І ці кляті затички для вух! Дізнавшись про продаж акцій, Норма, імовірно, почала переглядати всі його папери і знайшла інформацію про той рахунок у «Wells Fargo». Тепер вона знала все. Це кінець.

Шеллі знову перечитав записку від Норми й загорлав:

— До дідька, до дідька! — а тоді подер її на шмаття.

Він повернувся на кухню, підігрів свою каву й розгорнув ранковий примірник «Chronicle». Час проглянути оголошення. Тільки тепер йому потрібна не тільки робота, а й умебльоване помешкання. Та раптом Шеллі помітив дивний заголовок на першій сторінці розділу столичних новин.

Не тільки FORD, TOYOTA i CHEVROLET відкликають свою продукцію!

ТЕПЕР ЦЕ РОБЛЯТЬ І ПСИХОТЕРАПЕВТИ!

Шеллі почав читати:

Скориставшись бланком провідних автомобільних виробників, Інститут психоаналізу «Золоті ворота» опублікував своє рішення про відкликання (див. стор. D2). Після скандальних зборів, проведених 24 жовтня, інститут засудив та виключив зі своїх лав одного з провідних спеціалістів — лікаря Сета Панде — «через поведінку, що плямує честь психоаналізу».

Сет Панде! Сет Панде! Стривайте, думав Шеллі, чи не той це мозкоправ, до якого я мусив ходити на вимогу Норми, перш ніж ми побралися? Сет Панде — авжеж, це він, бо скільки може бути Сетів Панде? Він знову взявся до читання:

Відмовившись від подальших коментарів, офіційний представник інституту Маршал Стрейдер зауважив, що члени інституту переконані, що пацієнти лікаря Панде не отримували належного психотерапевтичного лікування та, імовірно, могли постраждати внаслідок співпраці з лікарем Панде. Тепер пацієнтам лікаря Панде пропонують безкоштовний «психоаналітичний ремонт». «Проблема з паливним насосом? — поцікавився репортер. — Трансмісія? Свічки запалювання? Випускна система?» Лікар Стрейдер утримався від коментарів.

Утім, він зауважив, що такий

1 ... 52 53 54 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді"