Читати книгу - "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якби хотів, вже б почимчикував за мною.
***
Я.
Ну ж бо! Чого я, що одинадцятилітній хлопчик, який палить в туалеті і страшиться, що мамка побачить? Юля відійшла і саме це та мить, коли з нею можна заговорити. Проте, я відтягую момент, коли залишусь з нею наодинці. Чому?
Нічого. Он почекаю, поки хлопці піднімуть чарки та й вип'ю з ними зпершу. Для хоробрості. Не гоже покидати компанію в розпал розваг.
А тоді й піду прямісінько в печеру хижої кішки. Тобто, до Юлі.
***
Ю.
Вечір стрімко трансформувався у ніч. Розсипавши зорі, літня темінь втішала своєю затишністю. Тільки заколисати мене вона не могла. Охопивши свої колінця, я сиділи на стільчику, розташувавшись на балконі, поки Аліна сопіла тихенько на ліжку в кімнаті.
Ми колись спали з нею на одному спальному місці, то ж це було не в новинку і не спричиняло дискомфорт. Незручності мені принесли самі обставини необхідності залишатися у котеджі на ніч та знати, що в одній із сусідніх кімнат знаходиться людина, яку б я могла пізнати, але він не схотів.
І з часом він не змінився. Як пив, так і п'є.
То й добре, що ми не роззнайомилися ближче! Ярослав мені не пара. Не такого мені чоловіка треба.
Втім, я бачила, скільки разів його очі косилися в мій бік. Якщо він й завтра продовжить в такому ж темпі, то косоокість йому гарантована.
І що це може ознати? Мабуть, то він так облизується на мене та жалкує, що таку неймовірну дівчинку не зміг причарувати... Чи то ефект від віскі і він не на мене дивився?
***
Я.
Із самого ранку після вчорашніх смажених реберець, обов'язковим першим пунктом надумав похмелитись. Ну то й що, що наодинці? Наш двохповерховий котедж ще спить. Вірогідно, Шевченки сов назапрошували. І що це серед них загубив жаворонок? Я ж взагалі не планував залишатись тут. На початку дійства. Але пізній вечір вніс свої корективи, як Макс ящик віскі. І пива! До речі, а де воно?
Поки торохкотів плячешкою пивця, у вухах шуміло, а як ковтнув — то й світ заблискотів.
А що то за шум надворі? У воду наче шось шубовтнулось. Чи хтось? Поряд з альтанкою, в якій ми вчора розмістилися всім гуртом, басейн знаходиться. Ввечері в ньому ніхто не плескався, а зараз надумав?
Вийшовши на терасу, дійсно виявив одну рибку, яка гордо плавала на самоті. Та й так позадкував назад до хати.
Там Юля! І добре, що вона мене не помітила. Я в одних трусах поплентався на перший поверх, забувшись спершу, де я і хто я. Треба хоча б вмитись, у штанці заплигнути і можна до неї підійти. Покажу, який я мачо. Ото буде ідеальний момент! Поки всі сплять. Вчора ж так і не наважився.
Однак, для сміливості вип'ю трохи заспокійливого поміцніше, бо ж мені доведеться говорити за десяток хвилин до дівчини в купальнику! Я роздивитися його встиг. Точніше, ті ділянки неприкритого тіла. І щось мені стало після цього лячно. Дівчини в мене не було відносно вже давно. Ще диви, не стримаюся, та й слину зроню їй на втіху.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова», після закриття браузера.