Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

наслідного принца іншого віросповідання, вона мусить змінити віру. У 1631 році лютеранська міська рада Страсбурга постановила, що будь-яка людина, яка візьме шлюб із кальвіністом, має заплатити штраф. Жінка-лютеранка втратить громадянство, якщо вийде заміж за чоловіка-кальвініста28.

Фундаментальнішу заборону шлюбів між християнами та нехристиянами було введено в Іспанській Америці, так само як і в Іспанії. Християни не могли брати шлюб з євреями або мусульманами29. Але знову ж таки це не тільки релігійна проблема. Європейська експансія спричинила сексуальні стосунки між білими чоловіками та небілими жінками. Це засуджувалося багатьма християнськими місіонерами, які робили все від них залежне, щоб переконати колоніальні влади заборонити такі відносини30.

Християнська влада й без переконань із боку місіонерів охоче запроваджувала всілякі заборони. У 1685 році в Південній Африці протестантська голландська влада заборонила шлюб між людьми різного кольору шкіри31. У 1726 році в Бразилії католицька влада запропонувала аналогічну заборону32. В датсько-норвезькій колонії Транкебар в Індії лютеранська церква намагалася запобігти статевим контактам між білими чоловіками й індійськими жінками, відмовившись хрестити їхніх дітей. У результаті матері хрестили дітей у католицькій церкві, яка не була настільки расистською33.

Німецькі місіонери в Південно-Західній Африці близько 1900 року розійшлись у поглядах щодо секс-расизму: одні стверджували, що шлюб між чорними та білими — це «гріх проти расової свідомості», тоді як другі були більш прагматичними та вважали, що краще вже шлюбні, ніж вельми поширені позашлюбні стосунки34. Християнські місіонери в Австралії засуджували будь-які статеві контакти між білими й аборигенами35.

США є одним із прикладів повного та тривалого сексуального расизму. Перші американські закони проти сексу між людьми різного кольору шкіри були введені у Вірджинії в 1662 році36. Заборона на шлюби через колір шкіри була підтримана більшістю церков Америки. Однак на практиці рабовласник міг використовувати своїх чорних рабів у сексуальних цілях, і ні цивільна, ні релігійна влада не виступали проти цього37. Зґвалтування чорних невільниць їхніми білими власниками не регулювалося жодним законом, а тому не вважалося злочином38. Велика кількість рабів із кров’ю білих є доказом цієї практики39. Раби з більш світлим кольором шкіри мали вищу цінність на ринках40. Наприклад, закони Вірджинії підтримували економічно вигідну практику білих рабовласників народжувати власних дітей-рабів. Діти чорної жінки та білого чоловіка були «рабами або вільними залежно від статусу матері»41.

До скасування рабства широку протидію сексові між людьми різного кольору шкіри треба розглядати в контексті християнського захисту інституту рабства, підтримуваного Старим і Новим Завітами. Крім того, багато білих християн стверджували, що чорні люди були нащадками Каїна, проклятого Богом42, або Хама, сина якого Ной прокляв і прирік навіки бути слугою «братів своїх»43.

Після скасування рабства ситуація дещо змінилась. Якщо до цього рабам зазвичай заборонялося брати шлюб, проте після скасування рабства виникла велика правова потреба запобігання шлюбам між білими та чорними44. Після Громадянської війни кількість штатів, які забороняли змішані шлюби, зменшувалася, проте їхня чисельність знову почала зростати між 1897-м і 1913 роком, тоді змішані шлюби були заборонені в 30 штатах. Аргументи влади, використані для виправдання такої заборони, як і раніше, бути теологічного характеру. Верховний Суд штату Джорджія в 1869 році дійшов висновку, що змішаний шлюб неможливий в очах Бога і «жоден людський закон» не може змінити це45. Верховний Суд штату Теннессі в 1871 році посилається на старозавітну заборону змішаних шлюбів46. Верховний Суд Техасу в 1877 році постановив, що, оскільки шлюб — це «державний інститут, створений Богом», одруження людей з різним кольором шкіри не може бути дозволеним47. Верховний Суд штату Алабама в 1877 році дійшов висновку, що змішані шлюби повинні бути заборонені, оскільки Бог «створив дві окремі раси: чорну та білу»48. «Природний закон, який забороняє змішаний шлюб, що призводить до розбещеності рас, такий саме божественний, як і те, що наділило раси різною природою», — одноголосно постановив Верховний Суд північного штату Індіана в 1871 році49.

Сегрегація, особливо в школах, має важливе значення під релігійно-сексуальним кутом зору, оскільки відволікає дітей від думок, нібито расова дискримінація є дивною та неправильною50. На практиці це була передусім заборона на статеві контакти між чорними чоловіками й білими жінками та юридичне невизнання будь-яких відносин між людьми різного кольору шкіри. Так само, як і раніше, білі рабовласники мали вільний доступ до своїх чорних рабинь, білі чоловіки продовжували використовувати в сексуальних цілях своїх чорних слуг51. Отже, християнський расистсько-релігійний світогляд також мав свої менш раціональні обмеження.

Незважаючи на те що було поширеним переконання, згідно з яким сексуальні відносини між людьми різного кольору шкіри не пасували будь-якій із рас, зрозуміло, що християнські расистські сексуальні регулювання спрямовані на забезпечення чистоти саме білої раси. Вже того факту, що людина мала невеликий домішок чорної крові, було достатнім, щоб визначити її чорною з християнського та юридичного погляду. Зрештою, саме чорна шкіра була знаком Божого прокляття Каїна й Хама.

Переконання, що Бог бажав зберегти раси окремо, довгий час не втрачало свою силу. У 1958 році 94 відсотки населення США були проти змішаних шлюбів52. Коли Барак Обама народився на Гаваях у 1961 році, шлюб його батьків був кримінальним злочином у 22 інших штатах.

Мілдред і Ричард Лавінг, чорно-біла пара, які побрались у 1959 році, були засуджені до року ув’язнення або 25 років вигнання зі штату Вірджинія. Суддя навів таке теологічне пояснення цьому покаранню: «Всемогутній Бог створив різні раси: білу, чорну, жовту, червону й малайську, та розташував їх по різних континентах. Той факт, що він розділив раси, показує, що він не хотів, щоб вони перемішалися». Саме це християнське пояснення у 1967 році Верховний Суд Сполучених Штатів визнав недійсним, а заборону на змішані шлюби, яка існувала в 16 штатах, — неконституційною53. Це було аж ніяк не популярне рішення. У 1968 році, за рік після цього доленосного рішення, 73 відсот­ки американців усе ще виступали проти легалізації змішаних шлюбів. Тільки за 16 років після ухвали Верховного Суду їх стало менше ніж 50 відсот­ків54. Такий саме відсоток противників одружень між людьми з різним кольором шкіри залишався аж до 2004 року. Саме тоді змішані шлюби вперше набули чинності в США55. Навіть після офіційного прийняття досі існує потужна опозиція змішаним шлюбам: в 1994 році 37 відсотків американців були проти шлюбів між чорними й білими56, у 2009 році ця цифра становила 20 відсотків населення США57.

Багато християн убачили й досі вбачають сексуальний расизм як фундаментальне питання їхньої релігії. Південна баптистська конвенція, найбільша деномінація США, була заснована в 1845 році після супе­речки з північними баптистами з питання центральної ролі расизму в