Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Частково через те, що заборона на змішані шлюби була конче важливою для багатьох вірян, низка штатів вирішила зберегти заборону навіть після рішення Верховного Суду 1967 року, хоча вже не існувало жодних важелів для забезпечення дотримання законів. Останні два закони були скасовані після референдумів 1998-го та 2000 року, утім, не без потужної опозиції. У 1998 році 38 відсотків населення Південної Кароліни проголосували за збереження закону про заборону, а у 2000 році такі саме погляди поділяв 41 відсоток населення штату Алабама. Якщо врахувати, що обидва ці штати мають велику частку афроамериканського населення (відповідно 30 і 26 відсотків) і що афроамериканці переважно виступають проти секс-расизму, потужну опозицію здебільшого становили білі виборці цих двох південних штатів62.
Релігійні переконання досі лежать в основі американського секс-расизму, й деякі вірні визнають це чіткіше від інших. Ленні Літлджон, представник законодавчої влади штату Південна Кароліна, був одним із тих, хто в 1998 році голосував за збереження заборони, й ось як він пояснив свою позицію: «Це не те, що планував Бог, коли розділив людей за вавилонських часів»63. Отже, він обґрунтував расову сегрегацію в шлюбі історією про те, як Бог розділив народи під час будівництва Вавилонської вежі, наведеною в Книзі Буття64. Літлджон також розповів, звідки походить його засудження: «Я був вихований баптистом… Моя сім’я вчила мене цього протягом багатьох років». Кеннет Уейн Хейгін, центральна постать в американському п’ятидесятництві, син засновника так званих Біблійських центрів «Рема», які працюють у 15 країнах, висловився про секс між людьми різного кольору шкіри так: «Ми друзі. Ми граємо. Ми йдемо разом як група, але ми не зустрічаємось один з одним… Я не думаю, що нам слід змішувати будь-які раси»65. Християнський фундаменталістський Університет Боба Джонса, найбільший приватний навчальний заклад Південної Кароліни, дав таку офіційну відповідь білому кандидатові, одруженому з чорною жінкою: «В Університеті Боба Джонса, однак, є правило, яке забороняє міжрасові відносини між студентами. Бог розділив людей зі своєю метою… Хоча немає рядка в Біблії, який догматично вказує, що раси не повинні брати шлюби між собою, весь план Бога, те, як він розподілив раси протягом століть, указує на те, що міжрасові шлюби не найкращий вибір для чоловіка». Під «протягом століть» Університет мав на увазі біблійну історію й також посилався на історію будівництва Вавилонської вежі як яскравий приклад Божого задуму тримати раси окремо одна від одної66.
Церква мормонів, яка виникла в середині ХІХ століття, втілює християнський расизм того часу та сексуальний расизм як ключові елементи її вчення. У 1863 році мормонський пророк Бригам Янг пояснив «Закон Божий щодо африканської раси»: «Якщо біла людина, яка належить обраному сім’ю, змішає свою кров із сім’ям Каїновим, покаранням, згідно із законом Божим, є смерть на місці»67. Коли під час свого переселення на захід від штату Іллінойс у 1847 році Янг дізнався, що афроамериканець одружився на білій жінці в Массачусетсі, він заявив, що не вагаючись убив би цю пару, якби був достатньо близько68. Оскільки мормони вважають себе новим обраним народом, вони простежують свою заборону на расове змішування до Божого веління ізраїльтянам практикувати сексуальний расизм. У 1954 році один із провідних членів церкви заявив, що для білих людей мати статеві контакти з чорними дорівнює «духовній смерті». Для білих людей дуже важливо постійно бути насторожі, бо «негр прагне бути поглиненим білою расою. Він не заспокоїться, поки не досягне цього шляхом змішаного шлюбу»69. І тільки після того, як президент мормонської церкви Спенсер В. Кімбал отримав в 1978 році божественне одкровення, фундаментальний расизм церкви був нарешті скасований70.
Хоч антисемітизм Адольфа Гітлера був сформований на основі багатовікового християнського засудження євреїв, його ідеї щодо расової чистоти, серед іншого, були натхненні законодавством США, що так само стало результатом християнського американського расизму71. Здебільшого нацисти вірили, що заборона на секс між людьми різних національностей відповідала принципам християнства, а крім того, запобігала народженню людей з обмеженими можливостями, навіть якщо заборона призводила до масових убивств. Християнські нацисти стверджували, що закон Божий наказував їм боротися з усіма формами змішання рас і бастардизації72. Запобігання загрозі розмноження тих, кого вони вважали нижчими істотами, розглядалось як вираження «вищої поваги до Богом даних законів природи»73.
Нідерландська реформаторська церква в Південній Африці також використовувала біблійні аргументи, щоб захистити й сексуальну сегрегацію, і апартеїд загалом. Божественний поділ рас прирівнювався до того, як Бог відділив світло від темряви або воду від землі. Змішання рас рівнозначно повстанню проти самого створення. Крім того, Бог розділив народи після того, як люди намагалися побудувати Вавилонську вежу74. Християнські расисти Південної Африки дістали підтримку не тільки від США. Кілька вільних церковних організацій Швеції захищали апартеїд протягом 1960-х років саме через те, що сексуальні відносини між чорними й білими вважались огидними75.
Широке засудження расизму сучасним суспільством — це єдина причина того, що сьогодні сексуальний расизм становить досить своєрідне релігійно-сексуальне явище. Насправді, це швидше варто розглядати як типовий приклад того, як релігійні правила життя формуються залежно від того, як релігія класифікує людей. Релігійне правило, яке визначає, хто і з ким може мати статеві контакти, є одним із найпотужніших засобів зміцнення конкретних ідентичностей.
Християнський сексуальний расизм достатньо унікальне явище в іншому сенсі: попервах він був центральним і самоочевидним, а потім швидко став неважливим і майже забутим. Зміна була настільки швидкою та повною протягом усього лише декількох десятиліть, що багато людей не розуміють, наскільки важливими були ці расистські уявлення ще кілька століть, а у багатьох куточках християнського світу менш ніж покоління тому.
І християни-расисти і християни-нерасисти рівною мірою будують свої релігійні переконання на основі одних і тих самих писань і традицій. Ситуація така сама, як і з християнським ставлення до гомосексуальності: більшість біблійних уривків, у яких згадується міжрасовий секс, засуджують
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності», після закриття браузера.