Читати книгу - "Віннету І"

— У блідолицих цей відрізок часу називається два тижні. Мій брат Сем, мабуть, перебував десь на віддалених територіях, коли нічого про це не чув.

— Це правда. Але досі племена жили між собою у мирі. З якої причини ви витягли зброю?

— Собаки апачі вбили чотирьох наших воїнів.

— Де?

— На берегах річки Пекос.

— Але ж там стоять не ваші намети.

— Не наші, а мескалеро.

— І щó шукали там ваші воїни?

Кайова ні секунди не думав, перш ніж відповісти правду:

— Група наших воїнів вирушила туди, щоб уночі вкрасти коней у мескалеро. Але ці смердючі пси добре охороняли їх. Вони боронилися і вбили чотирьох наших воїнів. Тому між нами тепер війна.

Отже, кайова збиралися вкрасти коней, але їх упіймали на гарячому і прогнали. Те, що при цьому дехто з них поплатився життям, трапилося з їхньої власної провини. Але все одно тепер апачі мають розплачуватися за те, що цілком законно захищали свою власність. Я би з задоволенням чесно сказав це в очі кайова. І вже навіть відкрив було рота, але Сем зробив застережливий жест і розпитував далі:

— Апачі знають про те, що ваші воїни тепер проти них?

— Мій брат думає, що ми їх про це попередили? Ми таємно нападаємо на них, вбиваємо стільки, скільки вдається, і забираємо все, що можна.

Це було жахливо. Тепер я вже просто не міг більше стриматися, щоби не запитати:

— Навіщо моїм сміливим братам коні апачів? Кажуть, що заможне плем’я кайова має достатньо власних коней.

Лис засміявся мені в очі.

— Мій юний брат Убивча Рука зовсім недавно переплив через велику воду і тому ще не знає, як думають і чинять люди по цей бік великої води. Так, у нас є багато коней. Але до нас прийшли білі люди, які хотіли купити коней, а в нас не було стільки на продаж. Тоді вони розповіли нам про коней апачів і сказали, що дадуть за коня апачів стільки ж товарів і бренді, скілька за коня кайова. Після цього наші воїни вирушили по коней апачів.

Отже, знову те саме! Хто був винен у смерті тих, хто вже загинув, і тих, кому ще тільки доведеться загинути? Білі покупці коней, які розплачуються бренді і посилають кайова красти коней! Я б точно зняв тягар зі свого серця і сказав усю правду, але Сем поглядом недвозначно дав мені зрозуміти, що слід мовчати, а тоді запитав:

— Мій брат Лис тепер на розвідці?

— Так.

— Коли під’їдуть ваші воїни?

— Вони за нами на відстані дня їзди верхи.

— Хто їх веде?

— Хоробрий вождь Танґуа власного персоною.

— Скільки у нього воїнів?

— Двічі по сто.

— І ви збираєтеся напасти на апачів?

— Ми накинемося на них, як орел на ворон, які його не помітили.

— Мій брат помиляється. Апачі знають, що на них мають напасти кайова.

Лис недовірливо похитав головою у відповідь.

— Звідки вони можуть про це знати? Невже їхні вуха досягають аж до наметів кайова?

— Саме так.

— Я не розумію брата Сема. Він повинен мені пояснити, що має на увазі.

— В апачів є вуха, які вміють ходити і їздити верхи. Ми бачили вчора три пари таких вух, які підкрадалися до наметів кайова, щоби підслуховувати.

— Уфф! Три пари вух, тобто трьох розвідників?

— Так.

— Тоді Бао мусить негайно їхати назад до вождя. Ми взяли тільки двісті воїнів, бо більше нам не потрібно, якщо апачі ні про що не здогадуються. Але коли вони про все знають і готуються, то нам треба більше воїнів.

— Мої брати не продумали всього як слід. Інчу Чуна, вождь апачів, — дуже вмілий воїн. Коли він побачив, що його люди вбили чотирьох кайова, то відразу подумав, що кайова будуть мститися, і подався стежити за вами.

— Уфф, уфф! Він сам?

— І його син Віннету, і Клекі-Петра.

— Уфф! І Віннету теж? Якби ми знали, то могли б упіймати обох цих псів! Вони точно зберуть немало воїнів, аби зустріти нас. Бао мусить повідомити про все це вождеві, щоби той зупинився і зачекав, допоки підтягнеться більше воїнів. Чи поїдуть із ним Сем і Вбивча Рука?

Сем кивнув.

— Тоді мерщій на коней!

— Не поспішаймо! До того ж я хотів би поговорити з тобою про