Читати книгу - "Ставка ненависть, Стефанія Лін"

— Деймон… — благально шепочу. Кожне слово, що каже рве на шматки. Я не хочу казати їх. Не хочу обливати його брудом. 

— Він психопат. — продовжує, глибоко дихаючи поки наші голови притулені одна до одної. — Я боюся його. Він змусив брати участь у помсті. Погрожував сім'ї.

— Я не можу, — очі сльозами наповнюються. Деймон витирає їх й цілує. 

— Можеш. І скажеш. Всі знають, що це кінець. Ми програли. Тепер вигрібаємо наслідки моєї необережності. Ти не будеш тією, хто постраждає через мене. Я більше не можу усе псувати, Ліліт. Не можу.