Читати книжки он-лайн » Бойове фентезі » Сильніше за обставини, Естрела Асферіс

Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

67
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 88
Перейти на сторінку:

Спробувавши повторити все в тому порядку, що й метаморф, я знову не досягла успіху. Я повторила ще раз, але щось постійно втікало від мене, і я не розуміла, що. Після п'ятої спроби до мене зглянувшись підійшов Теодор, і запропонував також поспостерігати за зміною іпостасі, але вже через його думки.

Я кивнула, налаштувавшись на його думки, і знову, але вже через іншу призму сприйняття спостерігала за зміною вигляду. Коли він завершив демонстрацію, я спробувала повторити, але знову нічого не вийшло. Я повторювала раз за разом, дедалі більше впадаючи у відчай, і водночас злячись на себе, що не можу повторити те, що вміють навіть діти.

Нарешті Теодор підійшов, і, зупинивши мене, промовив:

- Ти занадто напружуєш тіло. Потрібно повністю розслабитися, щоб відбувся процес трансформації. Ти своєю напругою і скутістю блокуєш власні здібності.

Гаразд, спробую зробити так, як він сказав. Я заплющила очі і, глибоко вдихаючи й видихаючи, розслабила кожну клітинку свого тіла. Потім, у цьому стані глибокої розслабленості, що почасти нагадувала медитацію, я дозволила прихованим здібностям проявитися. І непомітно для себе я прийняла вигляд Вінсента.

Зрозуміла я це тільки після схвального вигуку від Теодора:

- Молодець! У тебе все вийшло!

Правда? Я розплющила очі, і глянула на себе. Дійсно, замість мініатюрної блондинки височів досить накачаний чоловік.

Значить, я справді метаморф?! Як здорово! Тепер у мене буде можливість змінити форму, якщо знову потраплю в біду. Так мене жоден колишній переслідувач не знайде!

- Ембер, ти якось занадто радієш першій трансформації. Є причини? - запитав Теодор.

Я з важким зітханням, але все ж зізналася, хоча все в мені категорично не хотіло нічого говорити:

- Так. До того, як потрапити сюди, мене переслідували. Я не знаю, ні хто це, ні чому вони це робили, але факт залишається фактом - мене переслідували, як і моїх батьків.

Після моїх слів усі троє метаморфів напружилися, і почали переглядатися між собою, ніби ведучи беззвучний діалог. Нарешті Вінсент запитав:

- Ембер, до цього я не питав. Але хто твої батьки. Розкажи нам детальніше, і тоді ми зможемо краще тобі допомогти.

Я кілька хвилин роздумувала, чи ділитися інформацією про батьків, чи зберегти це знання для себе. Метаморфи не заважали, розуміючи, що мені потрібно прийняти непросте рішення. І ось я все ж таки вирішила поділитися:

- Мій батько і мати - маги, точніше, я так думала. Батько - Еліас Веспера, мати - Етель Веспера. Не знаю, чи нащадок вона тієї Етель, яка донька Голови, чи вона була тією самою принцесою, яку ви шукали. Але вони вже понад сім років як мертві. Ті, хто нас переслідував, дісталися до них, я врятувалася тільки завдяки амулету перенесення, який мені видав батько. Відтоді я переховувалася в різних будинках-сховищах, облаштованих батьками.

Метаморфи мовчки вислухали мою розповідь, після чого послідувало запитання від Вінсента:

- А як ти опинилася тут?

Ця історія була мені особливо неприємна, але я все ж зважилася її розповісти:

- Батьки, ще коли були живі, залишили мені інструкції, а також список імен, до кого слід звернутися по допомогу в крайньому разі. І не так давно я все ж таки наважилася це зробити. Я вирушила до першого зі списку - Рікела, але він, заманивши мене в пастку в глушині, зрадив і мене, і моїх покійних батьків. Під час сутички я активувала амулет перенесення, і не знаю як, але мої переслідувачі збили курс, і я потрапила сюди.

Поки я розповідала, метаморфи, і так похмурі після звістки про загибель моїх батьків, засмутилися і розлютилися ще сильніше. Це було помітно як по їхніх обличчях і руках, так і позах. Але що не могло мене не здивувати, так це реакція Бет. Причому не її зовнішня реакція, а емоційні переживання, яких вона зазнала всередині.

- Тебе ж теж переслідували, - майже про себе сказала я, і продовжила: - Тому моя розповідь не залишила тебе байдужою.

Метаморфи здивовано поглянули на Бет. Що такого дивного? Ну переслідували, і що? Однак Вінсент вважав інакше:

- Це твої родичі? Вони переслідували тебе через твою вагітність?

Справді? Кому і навіщо потрібна вагітна дроу? Але мої сумніви були розвіяні словами Бет:

- Ти маєш рацію. Усе почалося з моїх родичів. Але до гонитви за майбутнім сильним магом підключилися й інші клани.

Я ж приголомшено дивилася на Вінсента. Звідки він так багато знає про дроу, що відразу прорахував, навіщо їм потрібна Бет?

Він помітив моє здивування, і відповів на невисловлене запитання:

- Я не завжди був правою рукою батька. Мене, як і багатьох інших, відправляли на завдання в чужі землі, зокрема й до дроу.

На завдання? Шпигувати чи що?

Схоже, не тільки я додумалася до цього:

- Ви шпигували в наших землях?! - висловила Бет з усім можливим обуренням.

Напевно, все ж даремно Вінсент зізнався у шпигунстві в землях дроу. Метаморф примирливо підняв руки, вибачаючись:

- Вибач, але нам потрібно було знати, як йдуть справи в різних землях. Чи не замишляють чогось інші народи проти нас. А ваша братія - одна з найнебезпечніших рас у світі.

1 ... 53 54 55 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сильніше за обставини, Естрела Асферіс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"