Читати книгу - "Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей"

Розділ 29.2

 З усього видно, що слова даються їй нелегко. Роблю висновок - це підсумок її довгих болісних роздумів. - Я розповім тобі все.

 Її погляд, спрямований на мене, відкритий і водночас похмурий, майже відчайдушний. Вона відчуває сум'яття і розгубленість, не наважуючись продовжувати говорити. Опускає вії, не відриваючи погляду від моїх губ. Руки дівчини ковзають по моїх грудях і обвивають шию, занурившись пальцями в моє волосся на потилиці.

Її ніжні палаючі губи тріпочуть, заклично розкриваючись. Цілком віддаючись своєму бажанню, ми неспішно насолоджуємося поцілунком, його чуттєвістю, що наростає. Тіла наші палають, втративши зв'язок із навколишнім світом. Емма гарячково відповідає на мої наполегливі ласки. Тихо застогнавши і забувши на мить про все, вона віддається почуттю пристрасті, що охопило її.  Я притягую її ще ближче до себе. Підкоряючись, вона притискається до мене всім тілом, міцно стискаючи у своїх обіймах.

Палкі хвилі обопільного бажання охоплюють нас, наповнюючи своїм трепетом і розпаленою кров'ю атмосферу навколо нас.

Я підхоплюю тіло дівчини на руки, коли лунають кроки, що наближаються, і шум голосів, і вона красномовно прикладає палець до губ на знак мовчання.

- Я голодна, як дикий вовк, - повідомляє мені Емма, коли спини випадкових перехожих зникають у сутінках, що згущуються, пронизаних останніми відблисками заходу сонця, і я опускаю її на землю на настійну вимогу господині тіла.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍