Читати книгу - "Нескорена імператриця, Аманді Хоуп"

Глава 51

- Пан герцог цікавиться сентиментальними романами? - уникнувши відповіді і тим самим підігріваючи підозри, запитала Ліннея.

- Цікавиться! - погодився герцог, сідаючи поруч із дівчатами на траву і втягуючи повітря. На його подив, від дівчини більше не виходив той задушливий аромат. Навпаки, вона пахла лавандою і трохи потом, бо після бою їй навіть не вдалося переодягнутися.

«До чого завбачлива особа!» - подумав, вкотре дивуючись на винахідливість дочки генерала. Тільки як їй вдалося позбутися запаху, лишилося загадкою.

Не видаючи свого схвильованого стану, продовжив розмову:

 - З подібних книг можна почерпнути багато корисного про те, як поводитися з прекрасними леді!

Говорив він це таким заграваючим тоном, що будь-хто б побачив таємний зміст у його словах.

- Герцог не знає, як поводитися з леді?! - усміхнулася Ліна, підхоплюючи його грайливість. Скандал вирішився вдало, і вона тепер могла розслабитись. – Ось уже ніколи не повірю!

Слухаючи їх кокетливі діалоги, Таліта Фаріас, що все ще стояла поруч, голосно пирхнула, привертаючи до себе увагу.

Ці двоє ще й сміють фліртувати у її присутності! Вона чекала, що герцог допоможе їй викрити цю вискочку, але він обходився з нею дуже ласкаво, і це виводило з себе красуню.

- І все ж таки ви не сказали назви книги! – продовжив Домінік, не звернувши уваги чи, скоріше, не помітивши нетерпіння глядачів.

- «Весняні мрії»! - одразу відповіла дочка генерала.

Їй видалася смішною його спроба вивести її на чисту воду. Людина, яка чудово знала, як дівчина провела останні кілька хвилин, нахабно фліртувала, граючи з нею.

Домінік узяв у руки книгу та перевірив назву. Справді, це був жіночий роман з ліричним назвою «Весняні мрії».

- Не читав! - вимовив майже серйозно він все з тією ж хитрою усмішкою на вустах. – Про що тут пишеться?

Ліннеї хотілося сміятися. У цей момент він цілком міг би спіймати її на брехні. Але йому не вдасться, бо вона, будучи скинутою імператрицею, перечитала сотні цих романів, нудьгуючи в холодному палаці. А інші і кілька разів, нову літературу недбайливі слуги їй не доставляли.

- О! Це дуже ілюзорна книга про кохання імператора та простої танцівниці.

Після її відповіді Таліта Фаріас зрозуміла, що й у герцога не вийде зловити дочку генерала на брехні.

«Слизька, як вугор!» - видала подумки красуня і, різко розвернувшись, розштовхуючи подруг, поспішила геть. Інші леді миттю пішли за нею.

Коли купка нервових дамок їх покинула, атмосфера трохи розрядилася. На пледі поряд залишилася сидіти Олівера, скоса поглядаючи на герцога. Вона відчувала, що між цими двома щось відбувається. Недаремно з їхніх очей просто іскри летіли. Дівчина навіть трохи відсунулась. Піти вона не могла, щоб не поставити подругу в незручне становище, залишивши їх наодинці. Тому зосередила погляд на водній гладі озера, стежачи за легкими хвилями, створюваними вітром, наче фея, що замріялася.

– І такі історії існують? - посміхнувся Домінік, він нічого не помічав навколо, крім цих бездонних очей, які вируючим в них вогнем, зводили з розуму.

- Звичайно! - ввічливо підтвердила Ліннея, і раптом, немов самі чорти смикнули її за язик, заявила:

- Хочете, прочитаю вам? Нас із пані Дініс перервали якраз на одному з дуже пікантних моментів.

– Хочу! - протягнув, мляво прикривши очі герцог, ще не підозрюючи, в яку пастку потрапив.

- Слухайте! – таємниче промовила Ліна і почала таким солодким голосом із придихом, яким шепочуть закохані ніжні слова своїм коханим.

 «З плечей прекрасної Маорі злетіла вуаль, і перед поглядом схвильованого Ріна постали, як два чарівні пагорби, що манять, її білі оголені груди.

 – Ах! - Зітхнула Маорі, опустивши очі з довгими віями. – Я так довго на вас чекала!

Рін підскочив, наче підхоплений буйним вітром і охопив чудовий стан розпусниці. Він цілував її в стиглі, як вишні, губи і пестив руками груди».

У цей момент пан Домінік несподівано закашлявся. Видно, сцена з книги постала перед його очима у всій красі.

- Що за непристойна книжка! - вигукнув він, швидко підвівшись і чомусь закутавшись у плащ, хоч погода була особливо теплою, без найменшого пориву вітерцю. - Юним дівчатам не шкідливо читати таке?

- Мадам Бригіта Лунд навіть рекомендує таке до прочитання, щоб невинні діви, потрапивши одного разу в спальню до чоловіка, не поводилися безглуздо і не чинили опір природним процесам.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍