Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мені залишається лише змиритися. Сподіватися... і попросити дещо.
− Ви видалили з моєї голови всю інформацію про наш рідний Всесвіт на випадок, якщо мій розум захопить чужинець, − вимовляю я хрипко, опустивши голову і стиснувши кулаки. Відчуваючи на собі пильний погляд Са-арда. – Але ж на вашому кораблі, напевно, теж дуже багато інформації, яку не можна віддавати в руки чужинцям. − Правильно?
− Так, правильно, − відповідає він.
− Отже… ви не могли не передбачити варіант, як уберегти корабель від захоплення, якщо раптом з вами двома щось станеться. Думаю… це може бути щось на кшталт програми самознищення, яка запуститься за певних умов. Я права?
− Я вражений твоєю кмітливістю, − похмуро хмикає на-агар.
− Отже, права, − судомно зітхаю. – Це буде дуже боляче для мене? Можете показати мені якийсь спосіб безболісно… пройти через це, на випадок, якщо ви не повернетеся? Якщо у вас, звичайно, немає із собою запасного скафандра, щоб узяти мене із собою.
− У мене є ідея краще, − і чому його усмішка тепер майже весела? Що такого кумедного я сказала?
− Яка?
− Скоро дізнаєшся, − видає мені Са-ард, знову зосереджуючись на їжі.
І от що б це могло означати?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Їхня кохана лялька, Алекса Адлер», після закриття браузера.