Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

Макс

Вранці я прокинувся з болем в голові. І казав же Віктор менше пити або ж хоча б закусувати. Але кого ж я буду слухати? Я розплющив очі і жахнувся від відчуття що хтось лежить на мені. Помалу повернув голову і побачив...Камілу? І найбільше дивним було те,що моя рука надто сильно притискала її до мене. Схоже вчора я був дуже любязним і...надто наполегливим. Я зобразив сплящого коли відчув що Каміла ворохнулася. Здається, навіть крізь заплющенні очі я бачив як вона піднімає свою голову. Напевно її очі такіж здивовані і вона пробує вибратися.Ну нехай.Коли двері за нею закрилися я розплющив очі і подивився настулю. Цікавенький вечір був.Дуже цікавий.

***

Після того як ми з Камілою бачили один одного після сну, більше так і не претиналися. Коли я переборов свою лінь і зібрався її уже не було. Я спокійно сходив у душ, коли струмень води потрапив на розсічену губу я сіпнувся. Ох цей Ігор.Щоб він ще щось не вчудив. Його погроза щодо Каміли мене зхвилювала.Не думаю що він сказав ті слова просто так. В нього точно є план. Каміла мене точно не послухає.До того ж думаю вона і досі зла. Хоча я і не знаю причини.Так, ви спіймали мене на брехні... Я одягнув чорну футболку, такі ж джинси і накинув на верх чорну косуху. Нині я був весь в чорному. Не щнаю чому але мій настрій був саме таким. Біля універу мене чекав не дуже приємний сюрприз.Мотоцикл.Мотоцикл Ігоря.Хоча...скільки таких є у місті.Треба спинити свої думки котрі крутяться навкруг нього. Я зайшов до аудиторії і одразу ж покрокував жо хлопців.

-Привіт.Ти як?Сподіваюся не такий як і твій стиль.На готика похожий.-сказав Влад.

-Зі мною все добре. -сказав я посміхаючись.

-Я дізнався дещо.Цей Ігор Кирилевський переїхав у наше місто.У твій район.Живе через вулицю від тебе. І батя в нього мутний. Твій знає яких партнерів шукати.Колишній щек.Так що яблуко від яблуні далеко не паде.-сказав Стас.

-І коли тив стиг?

-Напевно що в момент припливу енергії.-сказав Стас посміхнувшись.

-Молодець.Але сподівапюся я більше ніколи не побачу цю харю. 

-Він вчора тебе достатньо розбісив.Цікаво ж чим.-сказав знову Стас примружившись.

-Він з Камілкою цілувався...-почав я але мене перебили..

-А я казав що вона тобі не байдужа! Казав! А ти відмахувавсяю.-закричав на всю аудиторію Стас від чого всіх зацікавила наша розмова.

-Стас, він ясно натякнув що вона просто іграшка для нього.

-Макс, він просто бовкнув це зі злосіт. Але все ж. Камілка тобі подобається.Визнай це нарешті.Інакше ти б не розмалював тому Кириленку так харю.І Вівчаренка б акож не вгамував. 

Я вирішив промовчати.Продвенів дзвінок і до аудиторії зайшов куратор.

-Студенти, хочу представити вам нового студента.Він перевівся до нас. 

Як і належить всі затамували подих.Дійсно, який дурень буде переводитися на  четвертому курсі в інший універ.Хіба що...

-Ігор Олександрович Кирилевський.Від сьогодні він буде навчатися з вами останній рік.Попрошу щоб не виникало жодних конфліктів.Ви самі розумієте що ваші друзі-це майбутні партнери а от вороги...вони ними ізалишаються.

У аудиторію зайшов цей Ігорчик.Я зрозумів що ця пірїночка скористався якимись дівчачими штучками бо більшість його обличчя мав надто звичний вигляд.Надто...хоча коли він проходив повз мене і на хвилину зупинився я помітив що деякі синці і досі видно.

-Це тільки початок,Боднаренко.-сказав він а тоді сів на парту середнього ряду. 

Почалася пара а я весь час дивився у одну точку на стіні.Це все не просто так.Точно не простий збіг обставин.І точно не поворот долі.В цього Ігоря є план.І не факт що від нього буде користь.

-Макс, все добре?-спитав Віктор поруч.

-Так.Все чудово.

Поки що