Читати книгу - "Ставка ненависть, Стефанія Лін"

— До тебе — завжди. На поламаних ногах дійду. Тільки років через десять. — ще й жартувати намагається. 

— Я буду тут, у твоїй квартирі. Так? 

— Так. 

— Кохаю тебе.

— І я кохаю, — м'яко промовляє. — Навіть не уявляєш…

Я не встигаю відповісти. Його забирають. Біжу слідом, та Леонард Поузі зупиняє схопивши  за плече.

— Ми не здаємося, — каже чітко. — Тримай себе у руках. 

Погано розбираю сказане, адже бачу тільки широку спину Деймона. Він виходить за двері, і в цю мить моє серце вибухає. Немає більше його. Померло на десять років.