Читати книгу - "Місце під зорями, Анні Кос"

— Що?! — її трусило, як в лихоманці.

— Невисоко, всього пару метрів, ну ж бо. 

Він допоміг їй підвестися й підштовхнув вперед. Нижче краю майданчика справді стирчали уламки арок воріт, наче хтось прибив їх до схилу на кшталт полиці для книг. От тільки між ними зяяла порожнеча, через яку виднілося дно урвища. Йорунн проковтнула клубок у горлі й позадкувала:

— А якщо це не перехід? Ми ж розіб’ємося.

— Якщо не стрибнемо, нас просто зжеруть, — Хальвард вказав на крилаті тіні, що ширяли серед хмар й стрімко знижувалися до майданчика.

— Н-не можу…

— Тоді просто заплющ очі.

Земля хитнулася, відчуття опори під ногами зникло, Хальвард підхопив її на руки, наче вона була малою дитиною. Йорунн злякано зойкнула й вчепилася в його плечі. А потім він зробив крок в порожнечу.

Падіння тривало хіба лише пару секунд й закінчилося зануренням у крижану воду. Від удару повітря ледь не вибило з легень, але тіло згадало, що хоче жити, раніше за розум. Йорунн розчепила обійми й двома сильними помахами піднялася на поверхню. Хальвард виринув слідом за нею. 

Берег виявився зовсім близько, виглядав пологим і цілком безпечним. Діставшись туди, люди дозволили собі кілька хвилин відпочинку, щоб відтиснути намоклий і враз обважнілий одяг.

— Д-дякую.

— Якщо треба буде зіштовхнути в прірву, то я завжди до твоїх послуг.

— М-матиму н-на увазі, — нервово засміялася вона й безпорадно роззирнулася навколо. — Куди далі?

— Це місце мені знайоме. Ми близько. Ще пара переходів — і покинемо міст.

Однак тільки-но Хальвард замовк, як просто перед ним із під землі почали вставати виткані з сірого марева тіні. Потворно деформовані, з головами, увінчаними безформними відростками, кривими лапами, низькими тілами, довгими пазурями й гострими іклами вони поступово набули щільності й матеріальності. У деяких за спинами розгорталися крила, схожі на ті, що бувають у кажанів. Хальвард миттєво підібрався й став так, щоб захистити Йорунн від найближчих істот. Його наказ прозвучав жорстко й вимогливо, не залишаючи жодних лазівок для заперечень:

— Ти залишаєшся позаду й у бійку не лізеш. Поки їх не багато, я впораюся сам, спробуєш втрутитися — тільки все ускладниш. Хочеш допомогти — шукай перехід. Що швидше заберемося звідси, то краще.