Читати книгу - "Уява або життя, Madlen Rivalle"

17
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 65
Перейти на сторінку:

Але все довкола просто розчинилося. Раптово Ленз розплющила очі в своїй кімнаті. Він показав їй місце, дівчина подивилася за вікно, була ніч. Сильний вітер та дощ панували на вулиці. Скільки вона спала?

Прийшовши до тями, дівчина кинулася до шафи. Вона знайшла теплий спортивний одяг, зав’язала волосся. Зібравшись силами, Ленз пролізла через вікно. Стіна була слизька, ноги не слухалися. На одному з виступів вона не втрималась і впала, боляче вдарившись спиною. Леві нема поряд, щоб підхопити її, але скоро вона це виправить. Дівчина викотила мотоцикл на дорогу і завела мотор. Хай пробачить їй мати за чергову втечу, але в неї немає вибору. Хай пробачить їй Леві за те, що не послухала його застережень. Ленз вирушила в дорогу.

Енді вкладав багато часу та коштів у свій транспорт. Він важко працював і відкладав гроші, щоб придбати спортивний мотоцикл. Дівчина їхала темними вулицями на високій швидкості, дощ посилювався, небо затягували темні хмари. Погода наче попереджала Ленз про небезпеку, але не зважаючи на це, вона їхала далі.

За дві години мотоцикл проїжджав знайомі трав’янисті схили. Вдарив грім, коли дівчина заїжджала на стоянку.  Їй пощастило побачити навіс під яким вона заховала мотоцикл. Ленз пройшла через знайомі будинки та підійшла до сходів. На годиннику третя ночі, їй потрібно вигадати, як пробратися всередину. Вона дивилася через скло дверей, видивляючись чи є хтось з дорослих. Смикнувши ручку, Ленз зрозуміла, що центр не замкнутий.

Дівчина прокралась до головних сходів і рушила на верхні поверхи. Все приміщення було оповито темрявою, не зустрівши жодної живою душі, Ленз напружилася. Перед нею стояли величезні дерев’яні двері, за якими її чекав він.

Вона зібралася з силами, зробила декілька видихів і штовхнула ручку. Всередині не було і натяку на світло, погода за вікном робила приміщення ще похмурішим. Вона обдивлялась все довкола, стенд з газетами стояв на звичному місці, але його вміст поповнився чимось новим. Придивившись, Ленз побачила книгу в червоній обкладинці, роздруківку синопсису новин та фотокартку, де вона з Леві та Карлом в міському парку. Дівчина рушила вперед до стійки. Він вже чекав,  дивився прямо на неї і ледь помітно посміхався.

Я прийшла укласти угоду, - сказала вона, підійшовши до нього. І чого ж ти бажаєш? Поверни мені Леві.

Він мовчки роздумував.

Не впевнений, що ти маєш, що мені запропонувати. Яка твоя ціна? Чи готова ти віддати своє життя заради нього? Хочеш прямо зараз вбити мене? Навіщо ж так радикально, - посміхнувся чоловік. -  Ти отримаєш те, що бажаєш, а я натомість заберу половину твого життя. І скільки мені залишиться? Знання цього недоступно людям. Не помреш старою пані, але проведеш певний час з коханим. Я згодна. Чи дійсно це твоє щире бажання? Так.

Чорний дим проступив крізь його одяг і направився до дівчини. Ленз навіть не смикнулась. Він огорнув її і ніби маска закрив очі.

Я ЗНАЮ, ЩО ТИ ВТРАТИЛА НЕ ОДНУ БЛИЗЬКУ ЛЮДИНУ. МОЖЛИВО ТИ БАЖАЄШ ПОВЕРНУТИ ЇХ УСІХ?

Ленз стояла між стіною та кліткою.

ВІДДАЙ СЕБЕ, ЩОБ ПОВЕРНУТИ ДРУЗІВ. ОДНЕ ЖИТТЯ В ОБМІН НА ТРИ.

Перед нею виникли примари друзів.

ЗАЛИШАЙСЯ, БУДЕШ РАЗОМ З НИМ.

В кайданах з’явився Леві.

Не роби цього, - сказав хлопець. – Біжи звідси. Я не піду без тебе, - сказала дівчина.

ТИ ВПЕВНЕНА У СВОЄМУ РІШЕННІ?

Так, забирай частину мого життя, в обмін на нього!

Дим відступив, вона знову стояла в бібліотеці. Чоловік зник, Ленз залишилась сама. Дівчина не знала чи досягла вона бажаного, оглянувшись довкола, зрозуміла, що ніхто до неї не повернеться.

Ленз розвернулась і покинула навчальний центр. Сівши за кермо, поїхала назад. Вже світало, проміні сонця намагалися пробитися крізь хмари. Дощ заспокоювався, дівчина знову додала швидкості. Вона хотіла, якомога швидше повернутися додому, Ленз сподівалася, що Леві вже десь там, чекає на неї.

Раптом кермо мотоцикла перестало її слухатися, дівчина намагалася загальмувати, але натомість  колеса лише заковзали по мокрому асфальту і Ленз викинуло на узбіччя. Вона боляче вдарилася головою, але залишилася при тямі. Трава яка росла при дорозі трохи пом’якшила удар.

Ленз повільно піднялася, мотоцикл лежав неподалік.

Хитрий покидьок, ти не позбудешся мене так швидко.

Оговтавшись від падіння, вона підняла свій транспорт і поїхала додому.

 

1 ... 57 58 59 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уява або життя, Madlen Rivalle», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Уява або життя, Madlen Rivalle"