Читати книгу - "Остання справа , Ірина Айві"

Його голос був тихим, проте кожне слово було наче удар.

Вікторія скреготіла зубами від безсилля. Вона шукала поглядом підтримки, але ні Аріна, ні Дамір її більше не слухали.

Софія обережно піднялася з колін, тримаючи Аріну за руку, й відчула в собі якусь нову, незламну силу. Вона більше не була налякана. У цій битві за щастя вона вже не була самотня.

Дамір стиснув її долоню у своїй і нахилився до Софії:

— Ми разом. Назавжди.

І Софія повірила йому.