Читати книгу - "Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер"

 

Емілія

Ця нічка далася важко моєму організму. Мене просто трясло, інакше не скажеш. 

А якщо не сподобаюся босу і він звільнить мене до бісової матері? О ні, тільки не це. 

Так Емілі, сьогодні ти маєш усміхатися і бути найпривітнішою, це твій шанс. 

Швидко збираюся, випиваю чашку улюбленої кави і вирушаю на роботу. 

Та здається сьогодні не мій день. Чорт, бісові затори. Навіть у таксі не можна нормально проїхати. Розумію, що точно запізнюсь, якщо просто зараз не почну бігти. Так, саме бігти, іншого виходу немає. 

Покидаю таксі та на всіх парах лечу в бік компанії. 

Ось, залишається ще небагато, порівняно з тим, скільки шляху вже подолано.

Але не була б це я, якби все було добре, адже  раптом я чую жахливий писк коліс. 

Що за трясця? Я щойно ледь не потрапила під машину? Блін, ну сама ж винна. 

Переходу то немає, але я вирішую бути бійцем до кінця і доводжу своє до кінця. Посварившись з якимось психопатом і недоумком, проте на розкішній і видно, що не на дешевій машині, кулею лечу далі. 

Мені було все одно, я маю сподобатися Громову чого б мені це не коштувало, а всілякі водії-красені мене мало хвилюють. 

Я просто кулею залітаю у конференц-зал, де ось-ось має відбутися вся ця оказія із представлення нового-старого президента компанії. Чую голос Тимофія, доволі таки приємного  і хорошого мужчини.

– Шановні, прошу любити і шанувати, Громов Денис, тепер вже ваш постійний і незмінний бос.

Моє обличчя перекосило, як тільки побачила того, хто являється нашим керівником. 

Щоооо? Мій б..бо...бос ...той самий ПСИХОПАТ, який наїхав на мене? Ну точніше, я кинулася йому під колеса, але це не так важливо – я дівчина, а отже завжди права. Все, Емілія, це кінець твоїй кар'єрі. Про підвищення ти можеш мріяти тільки не в цьому житті і воно не світить тобі найближчим часом то точно.

Я дійсно не розумію чому це все відбувається зі мною? 

Тільки я починаю думати що життя налагоджується, як трапляється такий конфуз. 

Але я сильна, я впораюсь... 

Прорвемось! 

І не з такої халепи вилазила.