Читати книгу - "Твій найгірший ідеальний, Настя Левченко"

Розділ 5: Небезпечна близькість

Катя повернулася додому пізніше, ніж планувала.

Дощ, який несподівано почався ввечері, змусив її перечекати у кав’ярні біля офісу. Вона сиділа біля вікна, дивилася, як краплі стікають по склу, і несвідомо малювала пальцем лінії на запітнілій поверхні.

Ти не така холодна, як намагаєшся здаватися.

Катя з роздратуванням зробила ковток чаю.

Марко вмів вибивати її з рівноваги. Він міг сказати щось однією фразою, і це звучало так, ніби він бачив її наскрізь.

Він не мав права так легко її читати.

Удома вона швидко переодяглася у м’який світлий светр і легінси, зав’язала волосся у неохайний пучок і сіла на диван.

Телефон мовчав, лише світилося кілька повідомлень у чаті редакції.

І… повідомлення від Марка.

Марко:
"Завтра 9:00. Кав’ярня “Світло і тінь”. Поговоримо про плани на наступний тиждень."

Катя закотила очі.

Без “привіт”. Без “чи тобі зручно”. Просто констатація факту.

Вона набрала відповідь:

Катя:
"О 10-й. І в редакції."

Він прочитав, але не відповів.

Катя усміхнулася.

Нехай звикає.

Наступного ранку, коли вона зайшла до редакції, Марко вже чекав її у коридорі, спершись на стіну.

— О 10-й, значить? — запитав він, схрестивши руки на грудях.

— Я теж можу диктувати правила гри, — Катя всміхнулася і пройшла повз нього в конференц-зал.

Марко пішов слідом, явно зацікавлений у розвитку цієї маленької війни характерів.

Вони сіли один навпроти одного, і Катя розклала перед собою документи.

— Отже, у нас три зйомки наступного тижня. Перша — в квартирі авторки, друга — в театрі, третя…

— В парку, — перебив її Марко.

Катя здивовано підняла погляд.

— Парку не було в планах.

— Але це чудове місце. Осінь, жовте листя, натуральне світло… Це буде атмосферно.

Він говорив переконливо, але Катя знала його стиль. Він завжди хотів ризикувати.

— Марко.

— Катю.

Він підпер голову рукою і дивився на неї з тією самою наглою усмішкою, яка її бісила.

— Дай мені шанс. Якщо результат тобі не сподобається, більше не буду експериментувати.

Катя витримала його погляд.

Два варіанти:

Настояти на своєму і показати, що вона керує процесом. Дати йому можливість… і, можливо, дати шанс собі самій трохи відпустити ситуацію.

Вона зітхнула.

— Добре.

Марко кліпнув.

— Що?

— Ти чув. Але якщо це буде хаос, більше не буду з тобою дискутувати.

Марко задоволено усміхнувся.

— Домовилися.

Катя відчула, що знову програла.

Але чомусь цього разу це її не так сильно злило.

Зйомка у квартирі авторки проходила в теплій, майже домашній атмосфері.

Катя сиділа на дивані, переглядаючи кадри на ноутбуці, поки Марко працював. Вона краєм ока спостерігала за ним.

Він рухався легко, ніби танцюючи з камерою. Він не просто фотографував — він відчував кадр.

Відчував людей.

В якийсь момент він помітив її погляд і підійшов ближче.

— Ти слідкуєш за мною?

— Просто роблю свою роботу, — відповіла Катя, не відводячи очей від ноутбука.

Марко нахилився, майже торкаючись її плеча.

— І як результати?

Катя відчула тепло його присутності. Їй не сподобалося, що він так близько.

— Вони… — вона прочистила горло. — Хороші.

Марко тихо засміявся.

— Ти щойно похвалила мене двічі за два дні.

— Не звикай, — відповіла вона, піднімаючи погляд.

І саме тоді це сталося.

Він дивився на неї.

Занадто уважно.

Занадто близько.

Катя відчула, як напруга між ними змінила свою природу. Це була не просто їхня звична гра.

Це було щось інше.

Його очі…

Вони ніби вивчали її, немов шукали відповідь на питання, яке він сам ще не сформулював.

Їй треба було щось сказати.

Змінити тему.

Встати.

Але вона тільки сиділа і мовчала.

— Катю… — його голос став тихішим.

Її серце стукнуло гучніше.

Ні.

Небезпечно.

Катя швидко закрила ноутбук і піднялася.

— Все. Робота закінчена.

Марко залишився сидіти, спостерігаючи за нею.

— Бо якщо ми продовжимо, ти скажеш ще щось хороше про мене?

Катя кинула на нього погляд.

— Не тіш себе.

Вона розвернулася і вийшла з кімнати.

Але її серце…

Знову билося швидше, ніж мало б.

 

Дорогі читачі!

Тільки мені здається, що між Катєю та Марком стає небезпечніше? 
Щось тут явно за межами простої гри…

Якщо вам сподобався розділ, залишайте коментарі, ставте зірочки та підписуйтесь, щоб не пропустити продовження!

З теплом, ваша Настя))

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍