Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Мені не цікаво, як ти вважаєш, - огризнулася я, притискаючись до нього міцніше. – Я залишуся тут...
– У лікарні? - награно здивувався Кріс, ніби глузував з мене.
– З тобою! - пискнула я, ледь не луснувши його долонею, але вчасно зупинилася. Раптом йому стане гірше.
– До мого кінця? - так само, грайливо, міркував Кріс про свою смерть.
– До нашої глибокої старості, - строго виправила я його.
– Маленька мрійниця... - зітхнув Шері, і поцілував мене в маківку. Невже я дійсно занадто наївна, і це все нереально? – І не зненавидиш мене, коли я стану тягарем?
– Не "коли", а "якщо", - вкотре огризнулася я, примружилася, і потерлася носом об його шию. Навіть у лікарні, він пахне наче тільки з салону.
– Добре... - несподівано схвальна відповідь змусила мене привстати.
– Добре? - з надією перепитала я.
– Ми поговоримо про це потім, бо ти тут не для наших ніжностей, нажаль.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд», після закриття браузера.
