Читати книгу - "Няня для олігарха, Роза Фаєр"

Навіть, якщо нічого не вийде,я піду далі і все у мене буде добре. Далі я пішла вмитися і приводити себе в порядок. Потім,попила холодної кави і вирішила, що треба піти закупити продукти, щоб мати вдома хоч щось сильніше, ніж кава.

Збиралася я трохи довго,бо за останній час було дуже багато психологічних потрясінь. Я навіть трохи схудла,що в принципі не так і погано. Хоча,все ж варто краще харчуватися,бо мене трішечки нудило від відсутності їжі у моєму організмі з вчорашнього ранку.

Тому, десь через годину,а може й дві,я пішла у найближчий маркет, щоб скупитися. На дворі,була чудова погода, сонце дарувало своє тепло,але не настільки, щоб підсмажити,як це іноді здається. Від цього мій настрій покращився і я йшла насолоджуючись моментом, навіть наспівувала якісь пісеньки. Одним словом,робила все, щоб не згадувати подій вчорашнього дня.

 

Хоча думкою,я все частіше і частіше поверталася до Сергія і пропозиції,що він хоче мені зробити. Складається враження дежавю і того подібного. Не думаю, що це щось таке серйозне.. може пропозиція подальшої роботи з певними винятками або ще там чогось. Проте, якщо він мені запропонує вільні стосунки,то хай йде куди подалі. Бо він мене не зрозумів ні сьогодні,а тим паче пізніше точно.

За цими думками я дійшла до маркету і почала закуповувати продукти. Мені чомусь хотілося всього,і солодкого,і солоного. Я навіть не зрозуміла,як набрала три пакети і на касі простилася з доволі пристойною сумою. Проте,запевнила себе,що це просто стрес і повна відсутність запасів вдома.

Далі я зрозуміла, що сама не донесу все і вирішила взяти таксі. Стоячи на вулиці і очікуючи його в мене склалося враження, що на мене хтось дивиться. Я злегка,ніби не помітно, почала дивитися по сторонах і натрапила поглядом на двох чоловіків,які запримітила ще біля свого під'їзду.

Не те, щоб, тому що,вони були красивими. Просто,в таку жару у костюмах не кожен буде ходити. Хоча,вона була і не сильною,але все ж..

Тому,я як тільки приїхало моє таксі, одразу в нього застрибнула і поїхала додому. Вже біля будинку я швидко побігла до квартири, навіть не зважаючи на сумки.Увімкнула "режим Рембо" і понеслася по сходах, забувши про ліфт.

В квартирі я була максимально швидко і опустивши сумки, пішла до вікна, щоб переконатися, що я не параноїк. Фух, здалося...але ні. Якесь авто під'їхало і стало напроти моїх вікон. Бляха, ще того мені не вистачало..

Проте, може просто збіг і варто спочатку переконатися,а потім...А потім дзвонити до Сергія,бо більше ні до кого.... Принаймні, тільки через нього у мене могли виникнути якісь неприємності,бо так то я людина не конфліктна.

Остаток дня,я себе займала чим тільки могла. І прибирала,і готувала,і підняла за тими двома,що періодично виходили покурити або перекусити. Десь близько восьмої вечора я зрозуміла, що маю достатньо доказів,щоб стверджувати, що за мною слідкують.

Проте, тільки но я наважилася набрати Сергія,як у мої двері постукали і тут стало реально страшно. Оскільки,вже темніло,а я була зовсім сама. Отаке життя чекає стару діву.. нікому буде і в поліцію подати. Крім,Насті, звичайно,але в неї зараз, також, є інші турботи. Проте,вона моя остання надія..Ну,ще можливо Сергій...

Ех..я почала крастися до дверей, щоб подивитися хто там. Тихо,наче мишка дивлюся у вічко і видихаю з полегшенням..

На щастя,там стояв Сергій і я була цьому щаслива,як ніколи. Відчиняю двері, але не встигаю сказати нічого,як він стає прямо там на одне коліно. Далі дістає з кишені обручку і з-за спини букет червоних троянд. Не може бути, невже він...

-Виходь за мене,-повністю серйозно говорить він,а я відчуваю,як земля іде з під ніг.....

_____________________________________________________

Привіт, усім моїм читачам))))))

Як вам сьогоднішнє продовження і пропозиція Сергія? А ще думки з приводу стеження за Надією?

Продовження буде максимально швидко додане))))))

З повагою,

ваша Роза Фаєр))))))))))))

_____________________________________________________