Читати книгу - "Ангельський вибір, Дар’я Дзвін"

Розділ 14.3

Хейлі

 

Я відштовхнула його. Ітан відсторонився від мене, але не випустив з рук. Ми часто дихали, дивлячись один на одного. Мозок швидко заспокоював серце і обмірковував те, що відбулося.

Коли він наблизився до мене, я помітила щось незвичне у його погляді, але не змогла зрозуміти, що саме. Спочатку я була в ступорі. Це сталося так несподівано, що мене буквально паралізувало. 

Хлопець цілував мене пристрасно, люто, ніби караючи за щось, але було в цьому й щось відчайдушне. Коли пройшло потрясіння, я повністю відчула смак його пружних губ, аромат мокрого дощу серед темної ночі, жар чоловічого тіла і міцні руки, які утримували мене мертвою хваткою. Абсолютно нові почуття захлиснули мене. Вони піднялися з глибин душі, наче їх хтось випустив із в'язниці. Жар поширився по всьому тілу, пульс почастішав, але я не хотіла всього цього і пам'ятала, що перед мною стояв Ітан.

Для нього все це була лише гра. Я відчувала до цього хлопця якусь симпатію, але нічого більшого. Він щось приховував, і це не та людина, з ким мені хотілося б пов'язати своє життя.

— Ітане, — прохрипіла я, щоб привернути увагу хлопця.

Його погляд був затуманений, але після мого звернення набув різкості. Густі темні брови насупилися. Зараз я як ніколи шкодувала, що не можу просканувати його емоції.

— Навіщо? — запитала я, пильно дивлячись на нього. Обличчя хлопця освітлювали ліхтарі, але важко було щось зрозуміти по його виразу.

Він послабив хватку, потім і зовсім відпустив. Зробив крок назад, засунув руки в кишені і безтурботно посміхнувся, наче нічого не було.

— Ти так палко танцювала, Ангелятко, що я не втримався.

«Не втримався?»

Це був як ляпас.

Я мала рацію. Для нього це було лише забавою.

Розчарування боляче вкололо у грудях. Не через те, що він не відчував до мене глибоких почуттів, а тому що захотів пограти зі мною, коли між нами тільки-но почала народжуватися крихка дружба. Так він виказав свою зневагу до мене.

— Ти не маєш права цілувати когось, просто тому що випав зручний момент і тобі це захотілося. — Мій голос звучав суворо. — Спершу треба питати дозвіл, а потім діяти. Я попереджала тебе, щоб ти без мого дозволу не порушував мої особисті кордони. Ти знехтував цим. Знову. Я розцінюю це, як повну неповагу до себе.

— Гаразд. — Ітан підняв руки у мирному жесті. — Врахую у майбутньому.

А вигляд у нього був шкідливого хлопчика, який знав, у чому його провина, але абсолютно не шкодував про вчинене. Йому було начхати на мої слова, тому я мовчки обернулась і пішла на вихід із парку. 

Не варто возитися з людьми, які не поважають твої кордони. Пробачаючи їх, ти зраджуєш себе.

— Стій! — гукнув хлопець. Він швидко наздогнав мене та схопив за руку. — Та стривай же ти!

Я зупинилася, але продовжила дивитись прямо.

— Визнаю, я — дурень, — серйозним тоном промовив він. — Зробив, не подумавши.

— Ти не можеш просто так накидатись на людей! — спробувала втлумачити йому. — Скажи, навіщо тобі це все?

Його обличчя залишалося безпристрасним. Я зітхнула.

— Зрозумій, я тобі не іграшка, а жива людина зі своїми принципами та почуттями. Не варто ними гратись, бо зрештою постраждають обидві сторони. Не можна просто захотіти, наплювати на інших та робити, що заманеться. Потрібно думати про наслідки та про те, як твої дії відбиватимуться на інших.

— Добре, — з серйозним виглядом відповів він і відвів погляд убік. — Я тебе зрозумів.

Мені хотілося вірити в це.

— От і чудово, — втомлено видихнула і протерла чоло. Настрій зіпсувався, а стосунки між нами стали напруженими. Мені треба було побути на самоті. — Я повернуся до готелю, а ти роби, що хочеш.

Нічого не говорячи, пішла назад. Музиканти продовжували грати, люди — танцювати та веселитися, але мені вже було все одно. Вечірнє повітря охолоджувало палаюче обличчя. Я йшла по алеї, відчуваючи присутність Ітана позаду. Він не наближався, тримався за кілька десятків кроків і тихо йшов за мною. 

Ці два дні були одними з найкращих за останній час. Я відчула себе по-справжньому живою та щасливою, але один необдуманий вчинок зіпсував крихкий зв'язок, який тільки почав міцнішати між нами.

 

_______________________

Нову візуалізацію головних героїв ви можете знайти в моєму блозі💫 Підписуйте на сторінку автора, щоб не пропустили нові пости. 

*маленький спойлер*

Любі читачі, ось і завершилось буденне життя Хейлі. Далі беріть із собою заспокійливе 😂

Щиро Ваша Дар’я Дзвін ❤️

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍