Читати книгу - "Пограємо в любов, Зоя Лістрова"

Герман узяв білет. Його вагон був за один від батька Лізи. Мамі подзвонив, сказав термінове відрядження. Герман сподівався, що повернеться разом із Лізою. Треба було шукати самому с самого початку, а не сподіватися на професіоналів розшуку. Поки їхав, поринув у мрії, як вони зустрінуться.

Семена Сергійовича зустрічав досить значної зовнішності хлопець. Герман узяв таксі.

- За тією машиною будь ласка.

- Так не робиться. Потім мене пригорнуть за стеження.

- Ось, - простягнув сто доларів - вистачить.

- Досить.

І ось вони зупинилися біля будинку. Що далі робити Герман не знав. Просто так заявитися він не наважувався. Стільки часу минуло, Ліза може не хоче його бачити. Треба якось випадково зустрітися.

- Вистежив?

- Начебто так.

- Куди ж тепер?

- До найближчого готелю.

- Ближній, он на тій вулиці.