Читати книгу - "Драена: Шлях до пророцтва, Марі-Анна Харт"

Але найбільше вона злилася на себе.

За свою слабкість. За те, що дозволила собі опинитися в такому стані. За те, що її тіло зараз настільки виснажене, що вона навіть не могла втекти звідси, хай би куди її занесло.

Вона зціпила зуби, намагаючись стримати гнів, що палав у грудях, але всередині все вирувало. Їй хотілося кричати, розбити щось, виплеснути цю лють, що розривала її зсередини.

Та вона лише закрила очі й зробила глибокий вдих.

Потрібно було думати. Шукати вихід.

Але спершу — відновити сили.