Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Вигнав він ворога перед тобою і наказав винищити його!

28 Живе Ізраїль, джерело Якова окремо й безпечно, в краї збіжжя й вина і небо осипле його краплями роси.

29 Ти щасливий, Ізраїлю! Який інший народ, якого рятує Господь, як тебе? Він щит допомоги твоєї, і меч він твоєї величі. І будуть твої вороги тобі лестити, а ти по висотах їх будеш ступати.

Повторення Закону 34

1 І вийшов Мойсей з Моавської пустелі на гору Нево, на верхів'я Пісґі, що навпроти Єрихону, і Господь дав йому побачити весь край, від Ґілеаду аж до Дану

2 і весь Нефталим, і край Єфрема та Манасії, і весь край Юди аж до Західного моря,

3 і південь, і долину Єрихону, пальмового міста, аж до Цоару.

4 І сказав Господь до нього: Оце той край, що я присягав Авраамові, Ісакові та Якову, промовляючи: Нащадкам твоїм я дам його. Я зробив, що ти бачиш його власними очима, та туди не перейдеш.

5 І впокоївся там Мойсей, Господній раб, у Моавському краї на наказ Господа.

6 І похований він у долині в Моавському краї, навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає, де могила його аж до цього дня.

7 А Мойсей був віку ста двадцяти років, коли він помер, та не потьмяніло око його, і сила його не зменшилася.

8 І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в пустелі Моаву тридцять день, та й скінчилися дні оплакування і жалоби за Мойсеєм.

9 А Ісус, син Навинів, був повний духа мудрості, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.

10 І не було вже в Ізраїлі пророка, як Мойсей, що знав його Господь обличчям до обличчя,

11 щодо всіх ознак та чудес, що Господь послав його робити в Єгипетському краї фараонові й усім рабам його та всій його землі,

12 і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей вчинив на очах усього Ізраїля.

ІСУС НАВИНIсус Навин 1

1 І по смерті Мойсея, раба Божого, сказав Господь до Ісуса, сина Навинового, Мойсеєвого слуги:

2 Мойсей, раб мій, помер. А тепер вставай, перейди Йордан ти та весь народ цей до того краю, що я даю Ізраїлевим синам.

3 Кожне місце, що стопа ноги вашої ступить на ньому, я дав вам, як я обіцяв був Мойсеєві.

4 Від пустелі й цього Лівану й аж до великої річки, річки Ефрату, весь край хіттеян, і на захід аж до Великого моря будуть ваші кордони.

5 Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був я з Мойсеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе.

6 Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той край, що я присягав був їхнім батькам дати їм.

7 Будь сильним і хоробрим, щоб робити все за тим законом, що дав був тобі раб мій Мойсей, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, куди б ти не пішов.

8 Хай книга цього закону не відійде від твоїх вуст і будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб виконувати все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої і тоді буде щастити тобі.

9 Чи ж не наказав я тобі бути сильним і мужнім? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, в усьому, де ти будеш ходити.

10 І дав наказ Ісус урядникам народу:

11 Перейдіть посеред табору і накажіть народові: Приготуйте собі поживу на дорогу, бо по трьох днях ви переходите Йордан, щоб увійти посісти той край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину.

12 А Рувимовому й Ґадовому та половині плем'я Манасіїного Ісус сказав:

13 Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, промовляючи: Господь, Бог ваш, що відпочинок дає вам, дав вам цей край.

14 Ваші жінки, діти ваші та ваша худоба залишаться в краї, що дав вам Мойсей по той бік Йордану, а ви перейдете бойовими порядками перед вашими братами, всі хоробрі і сильні чоловіки, і допоможете їм,

15 аж поки Господь не дасть відпочинку вашим братам, як вам та й вони посядуть той край, що Господь, Бог ваш, дає їм. Тоді ви повернетеся до краю вашого спадку і посядете його, що дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йордану на схід сонця.

16 А вони відповіли Ісусові: Усе, що накажеш нам, ми зробимо і куди пошлеш нас, туди підемо.

17 Усе так, як слухалися ми Мойсея, так будемо слухатися тебе, тільки хай буде Господь, Бог твій, з тобою, як був він з Мойсеєм.

18 Кожен, хто буде неслухняний наказам твоїм і не буде слухати слів твоїх, що накажеш йому, буде вбитий. Тільки будь сильним і мужнім!

Ісус Навин 2

1 І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох розвідників, наказуючи: Ідіть, огляньте цей край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до помешкання однієї повії на ім'я Рахав. І переночували там.

2 І було донесено єрихонському цареві, що цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб розвідати цей край.

3 І послав єрихонський цар до Рахави, кажучи: Виведи тих людей, що ввійшли до твого помешкання, бо вони прийшли, щоб розвідати весь цей край.

4 А та жінка взяла двох тих людей та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

5 А коли присмерку замикалася брама, то ті люди вийшли, і я не знаю, куди вони пішли. Якщо зараз підете за ними, то ви можливо наздоженете їх.

6 А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були складені в неї на даху.

7 І ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів, а браму замкнули, як тільки вийшли переслідувачі.

8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

9 і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що всі в жаху від вас, і що впали духом мешканці цього краю перед вами.

10 Бо ми чули, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що ви знищили обох аморейських царів, що по той бік Йордану, Сигона та Оґа.

11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зі страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, він Бог на небесах угорі й на землі долі!

12 А тепер присягніть мені Господом, що як я зробила вам милість, так зробите й ви милість оселі батька мого і дасте мені певного знака.

13 І залишите живим батька мого і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте нас від смерті.

14 І сказали їй ті люди: Душа наша замість вас хай віддана буде на смерть, якщо ви не видасте нас. І коли Господь передаватиме нам цей край, то ми віддячимо тобі милістю та вірністю.

15 І вона спустила їх мотузкою через вікно, бо будинок, в якому вона мешкала, був у стіні міського муру.

16 І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб ваші переслідувачі не знайшли вас. І переховуйтеся там три дні, аж поки вони не повернуться, а потім підете своєю дорогою.

17 І сказали до неї ті люди: Ми будемо звільнені від присяги, що дали тобі, якщо ти не зробиш так.

18 Як ми будемо входити до краю, то ти прив'яжеш мотузку з цієї червоної нитки у вікні, через яке ти нею нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і всіх хатніх свого батька збереш до себе.

19 І всім, хто вийде з твого будинку зовні, кров його на голові його, а ми чисті. А хто буде в будинку з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

20 А коли ти видаси нас, то ми будемо вільні від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.

21 А вона сказала: Як ви сказали, хай буде воно так. І вони пішли. А вона прив'язала в вікні червону сукану мотузку.

22 І вони пішли, і вийшли на гору, і сиділи там три дні, аж поки повернулися переслідувачі , що шукали їх по всій дорозі, та не знайшли.

23 І спустившись з гори та перейшовши Йордан, ті двоє повернулися до Ісуса, сина Навинового, і розповіли йому все, що їх спіткало.

24 І сказали вони Ісусові: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, бо всі мешканці цього краю в страху перед нами.

Ісус Навин 3

1 І встав Ісус вранці, і вони рушили з Ситтіму, та й прийшли до Йордану він та всі Ізраїлеві сини. І переночували вони там перше, ніж переходити.

2 І по трьох днях перейшли урядники табором,

3 і наказали народові: Коли ви побачите, що священики та левити несуть ковчег заповіту Господа, Бога вашого, то підете за ним.

4 Ідіть на відстані біля двох тисяч ліктів. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви ніколи не ходили цією дорогою.

5 І сказав Ісус до народу: Освятіться, бо Господь завтра вчинить чуда поміж вами.

6 І сказав Ісус до священиків: Несіть ковчег через Йордан перед народом. І понесли вони ковчег заповіту перед народом.

7 І сказав Господь до Ісуса: Цього дня розпочну я звеличувати тебе на очах усього Ізраїля, який буде бачити, що як був я з Мойсеєм, так буду й з тобою.

8 А ти накажеш священикам, що носять ковчег заповіту: Коли ви ввійдете у воду Йордану, то зупинитеся біля берега.

9 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Підійдіть сюди і послухайте слів Господа, Бога вашого.

10 І сказав їм Ісус: По цьому дізнаєтеся, що Бог живий поміж вами, і що конче він вижене перед вами ханаанянина, хіттеянина, хіввеянина, періззеянина, ґірґашеянина та євусеянина.

11 Оце ковчег заповіту Володаря всієї землі переходить перед вами через Йордан.

12 А тепер візьміть собі дванадцять людей з Ізраїлевих племен, по одному з кожного плем'я.

13 І коли зупиняться ноги священиків, що носять ковчег Господа, Володаря всієї землі, у воді Йордану, то зупиниться вода, що тече згори, неначе перед греблею.

14 І коли рушив народ зі своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчег заповіту пішли перед народом,

15 і коли священики, що несли ковчег прийшли до Йордану і їхні ноги занурилися скраю в воду, а Йордан був повноводний в усі дні жнив,

16 то неначе гребля зупинила воду, що згори текла, одаль міста Адама, що збоку Цортану, а вода нижче по течії була відділена і стекла до Солоного моря і народ перейшов навпроти Єрихону.

17 Весь Ізраїль перейшов по сухому Йордан, поки священики, що несли ковчег заповіту Господнього, стояли нерухомо на сухому посередині Йордану.

Ісус Навин 4

1 І як весь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса:

2 Візьміть собі з народу дванадцять чоловіків, по одному з плем'я.

3 І накажете їм, щоб вони взяли з середини Йордану, з місця, де нерухомо стояли священики, дванадцять каменів, і віднесли їх на місце ночівлі, що в ньому будете ночувати цієї ночі і поклали їх там.

4 І покликав Ісус тих дванадцятьох, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному від плем'я,

5 та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану і візьміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,

6 щоб то було знаком між вами, коли завтра запитають ваші сини: Що це у вас за каміння?

7 То скажете їм, що була розділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив Йордан, була розділена йорданська вода.