Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

–Обожнюю, коли вона так робить. – потирав долоні Містифікатор. – Так просто, але як же дієво, я ніби відчув вібрації від твого голосу у своїх колінах. Аж поривався вклонитись.– він награно засміявся, а потім торкнувся плеча дівчини. – Продовжуй, дорогенька.

–Ельга... прошу, прокинься, це не ти.– просив Ельгорт.

Вона не відповідала.

–Що трапилося? – пробурмотів Джим, потираючи скроню.

–Джим, не наближайся, вона тебе вб'є! – крикнув Г'ю.

–Я не залишуся тут, в очікуванні смерті! – істерично крикнула Селія, розвернувшись.

Дівчина похитнулася і повернула голову назад.

–Як ти смієш?!– зашипіла вона, глянувши на Ельгу.

Найджел помітив, що босі ноги Селії примерзли до землі, ніби в крижаних чоботях.

–Вона запечатала нас.– підсумував Норес.– Телепортація неможлива.

–Ось, тепер нам точно кінець.– зітхнула Пайпер.

Ельга випрямила руку, подумки Найджел уже розраховував, куди припаде удар. Але замість кидка, дівчина різко всадила кілок у своє серце. Очі її повернули синяву, вона впала, задихаючись, Джим підлетів до неї, підхоплюючи.

– Що стоїте? Допоможіть їй! – розлючено крикнув Ельгорт, наближаючись до них.

Життя від шоку приклала долоні до губ. Смерть підняла брову в подиві. Душечтець не міняв виразу обличчя, ніби, він прочитав її від початку. А ось Містифікатор якийсь момент перебував у сильному збентеженні, невже його хвалений дар підвів його? Ельварія та Ельс притиснули руки до рани Ельги. Рана затягнулася, але дівчина не приходила до тями, і здається навіть не дихала.

"Навіщо, вона зробила це? Тому, що краще вбити себе, ніж убити нас? Чому вся ця сімейка так і пашить благородством, але при цьому вони всі зовсім не практичні?! Адже вона могла заколоти цим списом самого Містифікатора і всі б розійшлися по домівках." – думав Найджел. Він не зводив очей з нього, але коли біле світло торкнулося Ельги – зрозумів: Життя вирішила допомогти їй. Ельгорт гладив сестру по обличчю, благаючи прокинутися. Потім повіки Ельги затріпотіли, і вона розплющила очі. Рана в грудях зникла. Життя посміхнулася.

– А коли треба ти так не робиш! – закричав Містифікатор.

Життя знизала плечима.

– Вона не порушила баланс, це не її час.– втрутилася Смерть.

– Знову ти про свій баланс! – закотив очі він.– Ти, як стара буркотлива відьма!

– Схожа на ту, чоловіка якої ти вчора знищив на очах їхніх дітей? – усміхнувся Душечтець.

– Щось тоді Анж не ризикувала рятувати його.

– Ти огидний.– скривилася Життя.

Його губи здригнулися в усмішці.

–Знаю.

–Я не можу.– розплакалася Селія.– Прошу, забери мене.

–Ми залишимося.– хитала головою Нора, глянувши на Ельгу.–Вона принесла себе в жертву заради нас.

–Ціною чого?! Він уб'є нас ще жорстокіше, ніж могла б Ельга.– скиглила Селія.

–О, то тепер вона не чудовисько?– розлютилась Калерія, зиркнувши на неї.

–Хочеш іти? Йди.– розлютився Пітер.–Боягузи першими стають зрадниками на полі бою. Ти нам не потрібна.

–Ти помиляєшся.– влізла Есме.– Нам потрібні всі, щоб протистояти. Селіє, нам потрібні твої вміння. Завдяки їм ти зможеш вільно плавати, творити магію, жити в цьому світі не як ув'язнена.

–Я не хочу вмирати.– хитала головою вона.

–Просто тримайся мене.– кивнув Джим, взявши її за руку.

Хельс кинувся на Містифікатора, але той тільки заплющив очі, змушуючи Хельса зігнутися навпіл від неймовірного болю, який навіяв йому силою.

–Хельсе, ні!– крикнула Хельґа.

–Так–так... – протягнув Містифікатор, штовхнувши ногою скорченого від болю Хельса. – Старі друзі! Обійняв би, коли б бажав просякнути потом та скигленням середньовічних селюків на кшталт вас.

Хельґа зробила крок, Містифікатор підняв голову Хельса, притиснувши клинок до його шиї.

–Ще один крок, дорогенька, і я заберу чоловіка слідом за любим синочком.

Ельварія втримала Хельґу за руку, і та заплакала.

–Так вже краще.– хмикнув він, ховаючи клинок. – А, втім, йому все одно не врятуватися, як і вам усім... Ви могли здатися мені з власної волі. Але ви вирішили померти з честю, будьте певні, я дам вам таку можливість. Помрете благородно, але марно, і Ельго, я переконаний, що ти виживеш, тож хочу, щоб до кінця свого існування ти знала: це твоя провина.

Ельга розлючено кинулась вперед, Пітер та Ельгорт втримали сестру, схопивши за руки.

–Я заінтригований.– плеснув в долоні Містифікатор.–А ви?

–Ми не беремо в цьому участі, Айріале.– спокійно заявив Душечтець.

–Ну, і забирайтеся. Я й без вас упораюся.

Ельгорт і Пітер підійшли до Калерії. Ельга втупилась на них, тяжко зітхнувши, Джим провів дівчину поглядом.