Читати книгу - "Невидимі сліди, Марі-Анна Харт"

Олівер

На вечерю Кейт приготувала запечену картоплю та свіжий салат. Коли вона накрила стіл, покликала Олівера та Коліна.

— Смачно пахне, — сказав Олівер, заходячи до кімнати.

Колін, опираючись на милиці, повільно підійшов до столу і сів.

— То ти сьогодні шеф-кухар? — запитав він, дивлячись на страви.

— До шефа мені далеко, — відповіла Кейт. — Якщо хтось і вміє гарно готувати, то це Олівер.

Колін усміхнувся і додав:

— А ти знаєш, хто навчив його готувати?

— Ні, — сказала Кейт, з зацікавленістю поглянувши на Олівера.

— Моя дружина, — відповів Колін. — Вона була дуже терплячою і змогла переконати Олівера, що кожен чоловік повинен вміти готувати.

— Ого, не думала, що ти колись не вмів готувати, — сказала Кейт, розсміявшись. — Як ти змінився!

Колін, сміючись, додав:

— В дитинстві його було важко змусити навіть омлет приготувати!

— А тебе, Кейт, хто вчив готувати? — запитав Колін, намагаючись зберегти легку атмосферу.

Кейт тихо відповіла, її погляд став засмучений.

— Моя мама, — сказала вона, і на її обличчі миттєво з'явився смуток.

Колін і Олівер одразу відчули зміни у настрої Кейт і замовкли, даючи їй можливість трохи заспокоїтися.

— Вона завжди була чудовим кухарем, — продовжила Кейт, намагаючись посміхнутися. — Я часто допомагала їй, особливо з випічкою.

Колін кивнув.

— Це чудово. Матері завжди вчать нас чогось важливого, навіть якщо ми не завжди помічаємо це тоді.

Олівер, помітивши, що атмосфера стала трохи важкою і напруженою, вирішив змінити тему.

— Ну що, може, зіграємо після ввечері в покер? — запропонував він, усміхаючись.

Колін підняв брови і сміючись, відповів:

— Покер? Ти справді думаєш, що зможеш виграти у мене ?

—  Я готовий спробувати

Колін усміхнувся та загадково підняв брови.

— Ну, насправді, я — професіонал у покері, — сказав він, сміючись. — Можливо, ви не знали, але я маю кілька великих перемог за плечима.

Кейт подивилася на нього з цікавістю.

— Ого, справжній ас покеру! Тепер це стає цікаво.

Олівер посміхнувся, намагаючись не здатися враженим.

— Ну, що ж, буду готовий до виклику, професіонале. Тоді давайте побачимо, хто з нас справжній майстер гри!

Гра в покер розпочалася у теплій атмосфері, коли Кейт, Олівер та Колін сідали за стіл, розставляючи карти та фішки. Колін виглядав дуже впевнено, мов справжній професіонал, поки Олівер і Кейт намагалися вгадати, хто з них перший розкриє свої карти.

— Ти ж не справжній професіонал, — жартував Олівер, стежачи за його серйозним виглядом. — Чи ти справді знаєш всі ці хитрощі?

Колін, не знімаючи з себе маски спокою, лише посміхався.

— Подивимося, Олівер. Я маю кілька сюрпризів для вас.

Олівер спостерігав за кожним його рухом і намагався не втратити контроль. Він завжди був розслаблений, але на цей раз це не було так просто.

Гра поступово ставала напруженою. Кейт виглядала дуже обережною з кожною ставкою, а Колін на кожному кроці намагався вводити їх в оману, роблячи ставку більшою, ніж звичайно. Олівер не відставав і виглядав як досвідчений гравець, хоч і розсмішив усіх кількома жартами між ходами.

— Я майже переконана, що ти знаєш більше, ніж кажеш, — сказала Кейт, коли Олівер знову виграв черговий раунд.

Колін знизав плечима, мовляв, це лише удача.

— Так, так, удача… Але не кожен може виграти так, як я, — він кивнув, переглядаючи свої карти. — Тому що я знаю, коли ризикувати.

З кожним новим раундом вони ставали все більш уважними до кожного руху опонента. В кінці гри Колін, як і очікувалось, виграв кілька разів, але не без труднощів. Олівер і Кейт поступово набирали досвіду, а їхні жарти й сміх створювали атмосферу, де навіть програш здавався приємним.

Підсумок гри був не так важливий, як сам процес — момент, коли вони змогли забути про все і насолоджувались компанією один одного.

Після кількох раундів покеру, Колін, здавалося, був вже трохи втомлений. Він підвівся і потягнувся.

— Ну, мені вже час йти спати, — сказав він, усміхаючись. — Молодь може ще посидіти. Я піду відпочину.

Олівер, дивлячись на Коліна, кивнув і, піднявши брови, звернувся до Кейт:

— Ну, якщо ти ще хочеш трохи поспілкуватися, можливо, нам варто випити щось на завершення вечора?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍