Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"

– Він закрив ціле відомство, щоб я відпочила? – Міка почувалась задоволеною і ображеною водночас. – Це неправильно!

Мавк розвів руками:

– Службове становище – гарна річ, чи не так? Тільки я нічого не казав, люба моя. На вашому місці я б собі бив байдики і ні про що не думав.

Біля будівлі заржали коні й з гуркотом зупинилася карета нишпорок. Крізь прочинене вікно долинули крики затриманого, який не збирався визнавати себе винним. Це нагадало Міці про ще одне термінове питання.

– Тобто Райла заарештували, щоб позбавити мене роботи? – мовила вона саркастично. – Чи ви все ж спиралися на свідчення прибиральника? Нат Лиска, амбітний хлопець із хитрими очима. Солом'яні кучері, маленький ніс, гостре підборіддя – не пам'ятаєте?

Мавк опустив лікті на стіл, присунувся ближче. Його невеликі, оточені сіткою зморшок очі різко втратили доброту.

– Я порадив би вам у це не лізти.

– Лиш учора ви самі показували мені звіти! – розлютилася Міка. – Що змінилося?

– Вами зацікавився Брікк, Міловіко. А на підлозі вашого кабінету знайшли кров.

– І це все?

– Райл зламався, – прозвучало зовсім буденно. – Зізнався у вбивстві, уявіть собі. Каже, нічого не пам'ятає про події тієї ночі, бо скоїти злочин його змусила проклята. Ім'я поки не називає, у протоколах вона значиться як «невідома жінка, ймовірно чаклунка». Як гадаєте, на скільки його вистачить?