Читати книжки он-лайн » Бойове фентезі » Сильніше за обставини, Естрела Асферіс

Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

25
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 88
Перейти на сторінку:

Я відразу зрозумів, що він мав на увазі, можна було б прикріпити до стріли мотузку і, метнувши її до самого верху, дістатися до виходу. Шкода, що ні в кого тут немає лука і стріл. Якби вони були, ми б вже знали про це. А ось мотузка була в рюкзаку Віртена.

Ну що ж, тоді залишається перший варіант. І кожен витягнув і склав до загальної купи ту зброю, що в нього залишилася. Ми з Віртеном швидко оглянули її і повернули те, що не підходило власникам. Зброя мала бути досить міцною, щоб витримати вагу перевертня. Тож сортування не зайняло у нас багато часу. Встромляти зброю в стіни довірили Віртену, як тому, хто запропонував цю ідею. І він узявся за справу.

***

Антуан де Совіньон

Я отямився, коли біля моїх ніг щось звалилося. Подивившись вниз, я зрозумів, що це Колін. Що сталося? Я знову був у трансі? Оглянувши його тіло, я зрозумів, що маг знепритомнів через те, що знову витратив весь свій резерв, і навіть накопичувач не допоміг. Що ж таке він знову накоїв?

Порившись в одній з кишень, я знайшов ще один накопичувач, і вклав Коліну в руку. Вдивившись магічним зором, я зрозумів, що магія так і не залишила накопичувач. Мабуть, для того, щоб поповнити резерв, Колін повинен бути у свідомості.

Тож я обережно потрусив його за плече, намагаючись привести до тями. Однак цього було недостатньо, і я став потроху вливати магію зі свого резерву. Десь півхвилини нічого не відбувалося, Колін все так само був без свідомості, але коли я збільшив потік магії, він все ж отямився.

- Поповни резерв, я дав тобі новий накопичувач, - сказав я, припинивши вливати в нього магію.

Маг з вдячністю кивнув, і я побачив, як його резерв поступово наповнюється. Тільки тепер, не остерігаючись за його життя, я озирнувся. Навколо було величезне поле, тут і там всіяне несвіжими трупами. А ще по ньому снували перевертні.

Стоп, а де куполи? Останнє, що я пам'ятаю, це як зробив отвір в одному з куполів. Потім мене знову накрило тією хвилею вогню, що і в перший раз.

Поки я в черговий раз намагався усвідомити, що відбувається, Колін встиг частково поповнити резерв, і поділитися тим, що сталося:

- Ти зробив дірку в куполі, але потім знову впав у трансовий стан. Я дотягнув тебе за межі купола, де побачив реальну картину. Виявилося, що мій батько зробив прив'язку куполів до резервів магів з мого клану.

- Що? - вигукнув я, здивований і розлючений одночасно, і продовжив: - Але ж тоді куполи можуть стояти, поки не закінчиться резерв магів. І навіть коли він закінчується, вони будуть тягнути їх життєву силу, поки маги не помруть.

Підлість темного мага викликала у мене такий приступ злості, що мені довелося стиснути зуби, щоб щось не рознести. Потік моєї злості перервали слова Коліна:

- Ти маєш рацію. Але не це наймерзенніше. Мій батько взяв їх усіх під контроль своєю темною магією, змусивши дивитися, як з вини магів гинуть їхні друзі і сокланівці.

Я не міг не вилаятись. Пару хвилин я приходив до тями, вдихаючи і видихаючи повітря і намагаючись хоч трохи заспокоїтися. Нарешті, коли я перестав скреготати зубами від злості, запитав:

- І як же куполи зникли?

Колін подивився на мене, ніби збираючись зробити зізнання, і вимовив:

- Колись я вивчив одне корисне заклинання. Я ніколи раніше його не застосовував, але в даній ситуації воно було єдиним підходящим варіантом. Тож я використав його.

Я з підозрою подивився на мага:

- І що це за заклинання? Це воно випило весь твій резерв?

- Так, - зізнався Колін, і продовжив: - Воно на деякий час ставить заслін між об'єктом і магічними потоками, викривляючи і перенаправляючи їх рух.

До мене не відразу дійшло, що він мав на увазі. Але коли я все зрозумів, то не міг не здивуватися. Як він ще живий?

- Ти маєш на увазі стародавню магію? - обережно запитав я, майже впевнений у відповіді, але все ж бажаючи почути підтвердження своїх висновків.

- Так, - коротко відповів маг.

Тут я не витримав і вибухнув довгою тирадою:

- Вона ж вимагає величезного запасу магії! Як ти ще живий після використання стародавнього заклинання?! І що я скажу Мел, якщо з її другом щось трапиться?!

Я був несамовитий від злості. За той короткий час, що я провів поруч з Коліном, встиг зрозуміти характер і принципи мага, і вони були співзвучні моїм. Я бачив у ньому більш молоду версію себе, і не міг не переживати, коли його дії могли мати настільки фатальні наслідки. Крім того, я впевнений, за Коліна переживала і Мел, його давня подруга. І якщо з ним насправді щось трапиться, вона точно буде засмучена, а значить, і Тесар.

До речі, якщо куполи зняті, то де Тесар і Віртен? І що з тими магами, які були пов'язані з куполами? А темний маг? Куди він подівся? Чому ще не проявив свою підлу натуру? Або він втік?

Коли ці питання виникли в моїй голові, я почав озиратися по сторонах, шукаючи хоч якісь відповіді на свої питання. Але поки нічого не виявив. Мій інтерес помітив Колін, який уважно стежив за мною. Він не забарився запитати:

- Що ти шукаєш?

1 ... 65 66 67 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сильніше за обставини, Естрела Асферіс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"