Читати книгу - "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"

– Можна я тебе поцілую? – раптом запитав Нелемотуллаф, нахиляючись до її обличчя.

Напівтемрява кам'яного коридору трохи скрадівала  його риси, від чого він здавався ще привабливішим.

– Ні! – з жахом вигукнула Веда, відвертаючись.

– Ти не хочеш зрозуміти, чи підходимо ми одне одному?

– Ні! Не тепер... – вже м'якше додала вона, бажаючи лише одного: виграти час і краще розібратися в тому, що робити і як поводитися.

Здається, цей Нелемотуллаф не має наміру застосовувати силу. Насильства Веда боялася найбільше. Вона завжди відчувала себе на вершині світу, а зламаною та приниженою бути не могла – краще померти!

–  Добре я почекаю! – відповів дракон, – але вирішувати потрібно швидше. Ідемо!

Вони повернулися на балкон. 

Звішившись через балюстраду, Веда зазирнула вниз. Стіна замку нависала над бездонною прірвою, дно якої губилося в густому тумані.

– Досить похмуро, – сказала вона.

– Неподалік, – Нелемотуллаф підійшов і обережно встав за її спиною так, щоб вона могла відчувати близькість його тіла, – неподалік, – повторив він, – у міжгір'ї є яскрава квітуча долина.  Якщо забажаєш, я побудую замок там, щоб ти раділа, дивлячись на навколишній світ.

– А чому Овша називає тебе чудовим хлопчиком? – замислено запитала Веда, спершись на перила і прибираючи стегно на безпечну відстань від його руки.

– Вона няньчила мене з народження, вона душі в мені не чує і не хоче розуміти, що я вже давно виріс.

– І ви вдвох живете у цьому замку?

– Поки я не одружився, – Нелемотуллаф кинув на Веду промовистий погляд.

– Ти не дуже сподівайся, –  сердито  пробурмотіла Веда.

– Чому? Чим я тобі не пара?

–  Я потрапила у ваш безглуздий світ не з власної волі! Ледве втекла від вампірів, які збиралися кинути жереб, кому я дістануся! Там дізналася, що на мене відкрилося полювання, тому що я принесу тому, хто мною заволодіє, владу і силу!

Нелемотуллаф насупився.

– Мовчиш? – їдко спитала Веда. –  Уявляєш, як я почуваюся?

– Я знаю, перед яким вибором ти поставлена. Чутки  між світами поширюються швидко, особливо, якщо їх шукати.

– Отже, ти підтримуєш зв'язок із вампірами? –  спитала Веда, і голос її здригнувся, і вона сама не зрозуміла, чому він здригнувся.

– Не прямо. Але якщо цікавитись, то завжди можна дізнатися, що відбувається у сусідів, – відповів дракон.

Веда ніяк не могла розібратися, що вона відчуває, дивлячись на Нелемотуллафа. Його неповторна зовнішність і чудова статура не викликали і частки тієї пристрасті, яку вона відчувала до Х'ярго. То може Х'ярго справді наклав на неї якісь любовні чари? Х'ярго… Але її потягло до нього ще тоді, коли він спав і нічого не знав про неї… Чи знав? 

А якщо вона все ж таки зробила помилку, коли втекла  від нього?