Читати книгу - "Регент. Право сильного, Анні Кос"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Це я помітив. Імовірно, шукали таємний хід?
— Так, пане.
— Що вони там виявили? Адже щось було, правда?
Сурія як води в рот набрала. Однак старший євнух чекав і мовчання за абияку задовільну відповідь не прийняв би.
— Я не знаю, мій пане. Хто б став розповідати про важливі справи дурній наложниці?
— Ти брешеш. Це неприємно, враховуючи, з якою легкістю ти прийняла мою допомогу і захист лише кілька хвилин тому.
— Мені щиро шкода, — вона постаралася зобразити розгубленість і печаль, але Джаліл не повірив:
— Думай, перед ким грати вирішила і якими можуть бути наслідки. Отже?
Напевно, потрібно було боротися. Проявити твердість, не піддаватися сумнівам, не боятися. Сурія зніяковіла під пильним поглядом старшого євнуха і ледь чутно видавила:
— Там була карта переходів і кімнат, мій пане.
— Цікаво. Ще щось?
— Ні.
— Добре, — легко погодився він. — І не хвилюйся так, мені просто було цікаво. Але, мабуть, більше нікому не розповідай.
— Як накажете, мій пане.
Але дівчину все одно накрило хвилею злості та відрази до самої себе. Адже розуміла, що треба мовчати, але... Як промовчати, якщо твоя доля — що аркуш паперу в чужій руці: зімнуть і кинуть у вогонь, навіть не задумавшись?
Правильно Шуа сказала: безмозка Сурія. Зневажена боягузка, а тепер ще й донощиця. Лікіт, напевно, не здригнувся б, чи не проговорився на її місці, знайшов відмовку. А лорд Ульф і зовсім не дозволив би загнати себе в кут.
І чому все так невчасно? Чому всі ці неприємності сталися саме тоді, коли життя тільки почало набувати сенсу?
— Іди до себе, — голос євнуха вирвав її із задуми. — А ще краще знайди якесь заняття і проведи решту дня з користю. З твоїми подругами я поговорю окремо, більше їхні отруйні язики нікого не зачеплять.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Регент. Право сильного, Анні Кос», після закриття браузера.