Читати книгу - "Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око, Майкл МакКланг"

місто, в твою в‘язницю. Я не повернуся до наших дітей, плодів нав‘язаного силою зв‘язку. Я вільна від твого ярма, вільна від твоїх залицянь. Такою я і залишуся. Назавжди.

Кохана…

Я ніколи не бачила, щоб хтось рухався так швидко, як вона, навіть зачарований еламнерський вбивця, який ледь не позбавив мене життя минулого року. Однієї миті божки просто стояли собі, Атагос перебирала брудну білизну на людях, а наступної – рука Атагос була в його грудях, а її вуста зімкнулися на його.

Гадаю, це був у певному сенсі прощальний поцілунок. Я відчула, як її жахлива сила просочується в моє тіло, обпалює мені душу, змушує мене тремтіти. Вони рухнули на землю і міцне, бронзове тіло Та-Агота почало морщитися, повільно. Він руками обхопив її шию і почав стискати. Я не думала, що це йому дуже допоможе.

Вона розчавлює його серце, весело сказав Король Тіней. І в той самий час висмоктує життєву енергію. Може його кров і є вічним життям, але тільки доки б‘ється серце. Прут в твоїх руках повинен був зупинити його серце ще тисячу років тому, але в останню мить він трішечки відсунувся. Це паралізувало, але не вбило його. Цим разом вона його прикінчить. Як на мене, краще пізно, ніж ніколи.

-- Хіба вона не помре також?

За нормальних умов померла б. Зв‘язок між Близнюками відрізняється від будь-якого іншого. Вони прив‘язані одне до одного, душею і тілом, подобається це їм чи ні. Але звісно, що я не можу дозволити їй померти таким чином. Коли вони помруть, їхня сутність буде ув‘язнена тут. У мене великі плани для такої сили. І на тебе теж.

Мені не сподобалося, як це пролунало.

Я недооцінив тебе, дорогенька. Ти перехитрила мене. Спричинила смерть не одного, а двох членів мого хордуна, а третього вкрала, принаймні наразі. Ти перемогла моїх тіньовиків і знищила Шемранг, таку стару, люту, потужну істоту, що навіть мені ледь вдавалося змусити її слухатися. Я б розізлився на тебе, якби не був таким враженим. Ти станеш цінним знаряддям.

-- Я не буду нічиїм знаряддям.

Невдовзі ти відкриєш, що це не так. Тільки подумай, Амро: Якщо з тебе не буде користі, то в мене не буде причини залишати тобі життя, правильно? До того ж у своїй долоні я тримаю душу твого коханця.

Гадаю, він мав рацію.

А зараз замовкни і не докучай мені, сказав він. Я так довго чекав, щоб побачити смерть Та-Агота.

Я заткнулася і вдала, що мене цікавить ця огидна вистава. Та-Агот не здавався, він боровся довше, ніж будь-хто з тих, ким на моїх очах поласувала Атагос.

Йому було не вижити. Його шкіра почала звисати з кісток. Руки, якими він намагався відірвати від себе сестру, тепер слабо били її по голові. З місця, де її рука увійшла йому в груди, тонкою цівкою текла кров. В цілому, я бачила набагато приємніші речі.

Я зважила всі варіанти, і з певним жалем дійшла до висновку, що якби Близнюки винесли одне одного, то це було б непогано. В них була стара і схоже гидка історія, яка не мала зі мною нічого спільного.

А Король Тіней мав. Я сподівалася, що прут зробить з брилою те саме, що зробив з Шемранг. Це все, що в мене було.

Я не намагалася зробити нічого надто хитрого чи вигадливого. Просто підійшла до брили і з усієї сили, на яку тільки була здатна, вбила прут в широку, чорну поверхню брили.

Я полетіла в одному напрямку, а прут, перекидаючись в повітрі -- в інший.

Я ж казав, не докучати мені, Амро.

Коли туман в голові розсіявся, було дуже тихо. Я насилу зіп‘ялася на ноги і глянула навколо себе. Атагос лежала на землі, не дихала, не рухалася. Поряд з нею валялася шкіра Та-Агота. Вона була зім‘ята в неохайну кулю. Його коси були довшими ніж решта залишків. Від цього видовища мені стало погано. А може це було через біль.

Я отримав… задоволення, сказав Король Тіней. Тепер. Підніми Атагос і поклади на брилу.

-- Сам собі піднімай, -- буркнула я.

Як швидко вони забувають. Пора на ще один наочний урок.

Я очікувала, що він чарами відриватиме частинки мого організму. Так легко я не відбулася.

Хольгрен сіпнувся, поворухнувся, тоді встав. Його очі були широко відкриті, а на скронях пульсували вени. На потилиці я відчула присутність магії. Я зібралася з силами – Король Тіней мав от-от зробити щось неприємне з Хольгреном. І в певному сенсі, він це зробив.

Хольгрен сіпнувся, схилив голову набік і закричав “НІ!” Тоді його рука полетіла в мій бік і мене охопив нестерпний біль. Немов кістковий мозок мені замінили на розплавлений свинець. Я впала на землю, почала звиватися, заверещала. Мене вже не існувало. Залишився тільки страхітливий біль.

Він припинився так само раптово, як і почався. Я згорнулася калачиком і важко дихала.

Поклади тіло Атагос на брилу, Амро.

Якби це був тільки мій біль, можливо я б витримала до самої смерті. Дуже, дуже сумнівно, але принаймні можливо. Але йшлося не тільки про мій біль. Але й про біль Хольгрена. Показ сили Короля Тіней скривдить Хольгрена значно сильніше ніж мене.

Я підповзла до тіла Атагос і почала тягнути її до брили. Я не дивилася на Хольгрена. Не могла. Я підвела його.

-- Пробач, Амро. О, боги, пробач мені, -- прошепотів Хольгрен.

Тихо, сказав Король Тіней.

Нарешті я підняла Атагос на брилу, її голова схилилася, руки звисали з країв. Я зробила крок назад і рухнула в сидячу позицію, кожна моя кісточка боліла. Король Тіней видав дивне, тихе шипіння.

Нарешті. Нарешті вільний і з силою Близнюків, щоб сформувати