Читати книгу - "Тиха радість, Галина Левтер"

Потім тітка Люба  намагалася вибити інформацію про мої кримінальні походеньки. Грішним ділом думала, що я обрала рід занять мами собі за спосіб життя. Впевнена, тобі відомо все про мою сім'ю!

Нам було нелегко разом. Не знаю, чи зрозумієш… Тітка пізніше зізналася — пошкодувала  племінницю. Дядько сказав про мене так: «Якщо вона нікому не потрібна — то хай прибирають сміття з дороги!»

Михайло Жаров (дядько взяв прізвище дружини) мав через свою жінку якісь контакти з наближеними до  Давидових. Вимолив життя своєї матері. Правда та втратила будинок і все майно. Ти мені закидав про бернштейнівські гроші. Не було ніяких грошей! Принаймні я не брала. Тітка  завжди все тягнула сама. Якщо Варвара Феофанівна і мала щось із ситуації— мені про це невідомо. 

Я дуже сумувала за тобою. Я ніколи не забувала твоєї доброти і піклування.  Думала багато що, але навіть гадки не мала, що ти вважав мене мисливицею за чужими грошима!

Фред мовчав, міцно стиснувши кулаки.

 В  Ліниній голові стукотіло: «Захищайся!»

— Ал…Я не шукала зустрічі з тобою, бо… бо…

— Бо ти боялася тих серйозних людей?

— Так.

— Але ти ж порушила заборони! Вийшла на контакт з Наташкою?

— Так. Мені було нелегко без Наташки, нестерпно без тебе. 

— І серйозні люди тебе покарали?

— Так.

— Що вони зробили з тобою?

— Вони вбили мою маму.

— Звідки знаєш?

— Твій батько приїхав особисто повідомити про це. З фотографіями…

Фред відкинув голову назад, закрив очі. Він знав, що син вбивці. Це стримувало його тривалий час від пошуків дівчини. Її мама не була прикладом добропорядної жінки, але і він був не зі святого сімейства! Гріхи батьків тягарем лежали на його душі. Він всіма силами намагався спокутувати це через допомогу іншим. Пізнаючи Божі принципи зрозумів, що кожен сам дасть звіт перед Господом за свої діяння. Людина не може  спасти від гріхів свого ближнього.  І тоді він став шукати того, хто може спасти. Так він прийшов до віри в Христа. 

Ліні навряд чи хто розповів про це. Вона жила зі знаннями про те, ким Бернштейни є насправді.

Стогін вирвався з грудей чоловіка:

— Ти зненавиділа Бернштейнів? Мене ненавиділа?  Виходить, я тобі життя зламав?!

— Мені стало боляче тебе любити!