Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
–Я, здається, навчився переміщатися. – сказав Пітер.
–Ельга теж.– тільки й промовив Джим.
– Есме, і я проспали всю бійню.– хмикнув Найджел.
–Воно й на краще.– сказала Джилана.– Ти б не пробачив собі...
Вона заплющила очі.
–Ельга теж спала? – запитала Калерія.
–Думаю, якби вона була під владою Містифікатора, ми б знали.– знизала плечима Есме.
–Вона занадто сильна, щоб нею керувати. –хитав головою Пітер. –Простіше її приспати.
–Ти думаєш, нас приспали з тих самих причин? – з надією запитала Есме.
– Навряд чи ми занадто сильні маги, як Ельга, скоріше можемо принести проблеми. – відповів Найджел.
У південній частині міста, недалеко від лісосмуги, була таверна. Друзі вирішили зупинитися там, хтось хотів поїсти, а хтось вдосталь напитися після пережитого. Джим увійшов до таверни першим. Сам заклад був у кам'яній будівлі, усередині були сидіння з темного дерева і важкі дерев'яні столи. Тут пахло гарячим тістом і пивом. Друзі пройшли до найбільшого столу і розсілися на лавочках.
–Я зараз повернуся.– сказала Пайпер.
Пітер провів її поглядом і взяв Калерію за руку.
–Мені не по собі.– хитав головою він.
–Так, передчуття не минає.– погодилася з ним сестра.
Джим підійшов до барної стійки і замовив келих пива. Дівчина послала йому привітну посмішку і поставила пиво на стіл.
–Джино.– застиг, усміхаючись Джим.
Дівчина підняла брови.
–Ми знайомі?
Посмішка зникла з його обличчя.
–Ти... ти не пам'ятаєш мене?
Джина застигла на мить.
–Ні. А повинна?
Джим похитав головою і повільно підійшов до столу друзів, сівши поруч із Пітером.
–Дістало мене це місто.– хмикнув Джим, відпивши з келиху.
–Що сталось?– спитала Есме.
Джим лишень похитав головою, похмуро опустивши очі.
–О! Коліне, привіт! – махнув рукою Г'ю.
Хлопець, що саме рухався до столу з двома келихами раптом подивився на нього, насупившись, а потім продовжив йти до свого столика, знизавши плечима.
–Що це було?– насупився Г'ю.
–Хто це? – запитала Калерія.
–Мій сусід. Ми роки чотири дружимо.
–Може, не впізнав? – припустив Пітер.
–Та, ні, навряд чи я посивів після всього цього.
Пітер знизав плечима. Найджел нетерпляче постукав пальцями по столу.
– Ти обіцяв. – тиснув Найджел, дивлячись на Джима. – Де Ельга й Ельгорт?
–У мене погана новина.– повідомив він, не піднімаючи очей, не залишилося жодного натяку на звичне бешкетування Джима. Це не на жарт налякало Найджела.
–Яка? – нервово ковтнув він.
–Ельгорт мертвий.
– О, господи. Ні.– скрикнула Есме.
–Що? – здивувався Пітер, не віривши в почуте.
Калерія розплакалася, закривши руками рота.
–Співчуваю. – додав Джим. – Він був... дуже світлим хлопцем, хоч ми й не ладнали. Я хотів би мати такого друга.
–А Ельга? – запитали одразу троє: Найджел, Пітер і Калерія.
–Його вбили на її очах.– відповів він.– Вона перемістилася.
–О, боги... бідна моя сестричка... – прошепотіла Калерія.
–Вона освоїла телепортацію...– почав Пітер.– Убили її половину...Ну, все. Чекайте на відьму.– резюмував він.
–Не смій так говорити! – вдаривши брата по руці, заявила Калерія.– Вона твоя сестра!
–Так, і вона озвіріє! – крикнув Пітер. – Ти знаєш, Ельгу, більше того, ти знаєш, як це, втрачати половину! Нам кінець.
– Чому кінець? – не розумів Найджел.– Що вона зробить?
–Навряд чи підступи Містифікатора закінчені. – сказав Джим.–Ми все ще живі і в нас є наші сили. Він прорідив нашу армію, але не переміг її. Ельга зараз вразлива і цілком може стати на його бік.
– Навіщо їй це робити? – не зрозуміла Джилана.
–Як навіщо? – розлютився Пітер. – Він розповість їй казки, що Ельгорта можна повернути до життя.
–А, це казки? – не розуміла Джилана.
–Магія здатна на багато що. – пояснила Калерія.– Але воскресити померлого неможливо. Це порушить баланс і тоді замість воскрешеного помре невинний.
– Але Життя воскресила Ельгу.– згадала Джилана.
– Це складно... – хитав головою Джим. – У кожної людини є час, який приписаний їй за народженням. Якщо людина загинула не за сценарієм, її можна воскресити. Але магам заборонено це робити. Тільки Життя і Смерть уповноважені втягувати себе в таке. Містифікатор може переконати її, що воскресити Ельгорта можливо. І якщо вона наважиться на це... То боюся, ми небіжчики.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.